Значение Конституции Украины для социальной защиты населения

України кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Що передбачає безкоштовне надання медичної допомоги в державних та комунальних закладах. Згідно зі ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійну діяльність щодо дітей (ст. 52).

 Окрім статей, які безпосередньо закріплюють права людини та громадянина у сфері соціального захисту, не менше значення мають загальні конституційні гарантії, які забезпечують реалізацію прав людини в Україні. До загальних конституційних гарантій належать: проголошення України соціальною державою (ст. 1 Конституції України), а людини — її найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 3), принцип верховенства права; норми Конституції України є нормами прямої дії; звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ст. 8), чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ст. 9); конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу прав і свобод (ст. 22); громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (ст

24); юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124); Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина (ст. 157).

 Необхідно розуміти, що соціальний захист — поняття ширше, ніж забезпечення, і, відповідно, включає не тільки його, а й інші види (форми) захисту громадянина від наслідків соціальних ризиків. Власне соціальне забезпечення є тільки однією із граней соціального захисту. Зокрема, право на захист від безробіття, крім виплати допомоги при настанні відповідного соціального ризику, передбачає ряд правових заходів, серед яких — правовий захист від незаконної відмови в прийомі на роботу і від необґрунтованого звільнення; особливий порядок проведення масових звільнень із причин виробничого характеру; безкоштовне сприяння в підборі потрібної роботи і працевлаштування органами служби занятості тощо. Захист материнства і дитинства не зводиться лише до надання допомоги. Він гарантується законодавством про охорону праці жінок та ін. А право людини на охорону здоров'я не обмежується наданням населенню доступної медико-соціальної допомоги. Воно передбачає також створення сприятливих умов праці, побуту і відпочинку, виховання і навчання та ін.

 Конституційні засади права на соціальний захист як основоположні принципи, начала конкретизуються та розвиваються у законах України та інших нормативно-правових актах, прйнятих на основі та на виконання норм Конституції.

 Право на соціальний захист реалізується також через соціальне страхування та державну соціальну допомогу, що є організаційно-правовими формами здійснення цього конституційного права, зміст яких розкривається в галузевому законодавстві. Правові засади системи соціального страхування були визначені Основами законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (1998 p. ), що передбачало запровадження п'яти видів соціального страхування. Сьогодні запроваджено у дію лише чотири види загальнообов'язкового державного соціального страхування, правові основи яких визначені

1 2 3 4

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные