Значение права в регулировании общественных отношений

виникнення існують дві протилежні тенденції  – організації та дезорганізації. В умовах їх дій збереження стабільності, відносної постійності, упорядкованості суспільства можливе шляхом соціальної регуляції призначенням якої є підтримка суспільної дисципліни, організованості суспільства. Об’єктивна необхідність соціального регулювання  випливає з самої суті людського суспільства, що складається  з багатьох осіб спільна діяльність яких породжує потребу погоджувати їх поведінку в усіх сферах суспільного життя.

Регулювання відносин між суб’єктами здійснюються через установлення моделей поведінки людей, які повинні або не повинні здійснюватись; визначення умов, за яких закріплено модель поведінки дозволяється або забороняється; визначення суб’єктів, на які за цих умов поширюється певне правило, встановлене тією чи іншою нормою. Призначення соціальних норм полягає в упорядкуванні поведінки суб’єктів, що сприяє забезпеченню системності та певної передбачуваності суспільних відносин. Учасники таких відносин можуть прогнозувати свою поведінку інших суб’єктів у ситуаціях, передбачених у конкретних соціальних нормах. Вони регулюють ту поведінку, яка має соціальний характер а тому пов’язана з взаємовідносинами між людьми, їхніми об’єднаннями, соціальними групами.

Правовідносини – це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії взаємних суб’єктивних прав і юридичних обов’язків, що забезпечуються державою.

Основні ознаки право відносин:

-       виникають на основі норм права або укладення угоди;

-       характеризуються наявністю сторін які мають взаємні суб’єкти права та юридичні обв’язки;

-       є видом суспільних відносин фізичних та юридичних осіб, організації і спільностей;

-       здійснення суб’єктивних прав чи додержання юридичних обов’язків у правовідносинах контролюються і забезпечуються державою.

Правовідносини аналізують залежно від кількості суб’єктів (прості чи складні); за предметом правового регулювання (адміністративні, цивільні, земельні, кримінальні, фінансові, трудові); за дією в часі (тривалі та нетривалі); за методом правового регулювання (договірні, керівні); за змістом поведінки зобов’язаної сторони (пасивні, активні); залежно від функціонального призначення (регулятивні, охороні)

Характер зв'язків держави і механізму правового регулювання обумовлений нерозривним зв'язком між державою і правом. Саме держава, як апарат політичної влади, здійснює через свої органи правотворчу, правозастосовну і правоохоронну діяльність. Тому діяльність державних органів є необхідною умовою функціонування механізму правового регулювання суспільних відносин. Саме відповідні державні органи здійснюють правотворчу діяльність - розробляють і приймають закони та інші нормативні акти, тобто створюють нормативну основу механізму правового регулювання.

У функціонуванні механізму правового регулювання особливу роль відіграє правозастосовча діяльність державних органів, яка уособлює її діяльність по реалізації відповідних владних повноважень. Правозастосування стає необхідним тоді, коли для виникнення суб'єктивних прав та юридичних обов'язків наявності самої норми права недостатньо і виникає потреба у виданні відповідними державними органами додаткових індивідуальних актів, що приводять в дію механізм правового регулювання, створюють можливості для реалізації змісту правової норми.

Правозастосовча діяльність покликана продовжити загальне нормативне регулювання, що запрограмоване правотворчістю, за допомогою норм права. Додатковим інструментом тут виступає індивідуальна регламентація, що здійснюється за допомогою актів застосування права і знаходить свій вираз в уточненні, деталізації правового положення суб'єктів у реальному правовому відношенні.

Таким чином, правозастосовча діяльність держави як би "доповнює" процес правового регулювання, створюючи можливості для реалізації прав і обов'язків суб'єктів у випадках, коли це неможливо без додаткових індивідуальних актів державних органів.

Так, конституційна норма закріплює право громадян України на житло. Але для здійснення цього права конкретною особою необхідне видання

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные