Антон Чехов - выдающийся прозаик и драматург. Жизнь и творчество

Трепльов не задоволений традиційним мистецтвом і прагне створити драму яскраву, сильну та самобутню. Проте він не йде далі традиційних мрій. Холодна риторика, абстрактність образів гублять його п’єсу. Пошуки Трепльовим нових форм не підкріплені пошуками великих ідей, не мають під собою світоглядних основ.

Другий письменник в п’єсі — Тригорін виступає за правдиве, реалістичне мистецтво, Він висловлює багато правильних думок про нього, проте його не надихає велика ідея, мета. Процес творчості для Тригоріна болючий.

Якостями справжнього художника наділена Ніна Зарєчна. В її уявленні служіння мистецтву — подвиг, який вимагає всього життя. На такий подвиг здатна Ніна. Якщо цього немає, якщо талант не проявляється — людина гине, як гине, не розкривши свого талану, Трепльов. Чехов перевіряє своїх героїв на їх вірність почуттю, на їхню здатність підпорядковувати своє життя мистецтву.

Якщо прислухатися уважніше до автохарактеристик героїв, в означення, які вони дають один одному, то можна зрозуміти, що Чехов надає деяку перевагу життєвій позиції Трепльова. Життя Трепльова багатше і цікавіше в порівнянні із тим сірим, буденним життям, яке ведуть решта героїв, навіть найодухотвореніші — Аркадіна і Тригорін.

В “Чайці” багато кохання, тобто показано, як це могутнє почуття заполонило всіх героїв.

Особливості п’єси визначив сам Чехов: “Комедія, три жіночих образи, шість чоловічих, чотири акти, пейзаж…; багато розмов про літературу, мало дії, п’ять пудів любові”. Ослабленість сюжету (“мало дії”), лірична наповненість, використання пейзажу з метою розкриття філософського змісту і звукове оформлення, перевід дії у підтекстовий план-все було новим для театру. Важливим нововведенням Чехова було те, що побут і повсякденне життя героїв подані в такій складності, суперечності, що за зовнішньою малозначністю читач і глядач відчувають великі думки. Для означення цього глибинного життя, що протікало за зовні незначними подіями, видатний режисер Станіславський ввів термін “підводна течія”.

Новим етапом в ідейно-творчому розвитку письменника стали п’єси “Три сестри”(1901) і “Вишневий сад”(1904), в яких ще більше відчувається художній підтекст (“підводна течія”) і реалістична символіка з їхньою центральною ідеєю: все пробуджується до нового життя і все збільшується ненависть в людях до обивательщини. Ці п’єси були схвально зустрінуті глядачами і критикою. Невдовзі вони були перекладені на іноземні мови

Чеховська драматургія справила значний вплив на світове театральне мистецтво. “В плеяді великих європейських драматургів, — зауважував Бернард Шоу, — Чехов сяє як зірка першої величини навіть поряд з Толстим і Тургенєвим”.

В останні роки свого життя (з осені 1898 р. ) Чехов за станом здоров’я змушений був переселитися в Ялту, де й жив, з невеликими перервами, до самої смерті.

В 1901 році Антон Павлович одружився з актрисою Московського Художнього театру Ольгою Кніппер, але насолодитися своїми творчими успіхами і подружнім щастям йому не судилося. В зв’язку із загостренням туберкульозу стан його здоров’я різко погіршився. За порадою лікарів він відправився на лікування в курортне німецьке містечко Баденвейлер. Тут 2 липня 1904 року Антон Павлович Чехов помер.

В історії світової культури Антон Павлович Чехов залишився як майстер короткого оповідання і нового типу п’єси — трагікомедії. Його вміння знайти точну художню деталь, талант відображення тонких душевних переживань завоювали йому популярність в багатьох країнах світу.  


Список використаної літератури

  1. Російська література. . М. , “Наука”, 1985.
  2. Російська література. М. , “Просвіта”, 1989.
  3. Зарубіжна література. Т. , “Навчальна книга”, 2000.
1 2 3