Биохимический состав плазмы крови человека. Белки плазмы крови и их клинико-биохимическая характеристика. Значение электрофоретических исследований белков сыворотки в клинике
У деяких патологічних станах можуть спостерігатися гіперпротеїнемії, зумовлені різким збільшенням концентрації у-глобулінів (інфекційне або токсичне подразнення ретикулоендотеліальної системи).
Гіперпротеїнемія спостерігається також при мієломній хворобі. У сироватці крові таких хворих з'являються патологічні білки, яких немає в нормі, що прийнято називати парапротеїнемією. У багатьох випадках мієломної хвороби патологічні білки плазми долають нирковий бар'єр і з'являються в сечі. Такі білки в сечі називають «білковими тілами Бенс-Джонса». Явище парапротеїнемії можна спостерігати і при макроглобулінемії Вальденстрема. Помірна гіперпротеїнемія іноді зустрічається в стадії одужання від гепатитів, при значних опіках, перегріванні.
У нормі альбуміно-глобулінове співвідношення (коефіцієнт А/Г) становить 1,2—2,0.
Значення цього показника знижується при хронічних дифузних ураженнях печінки, інфекційних захворюваннях, гарячці, пневмонії, плевритах, туберкульозі, ендокардиті, злоякісних процесах, плазмоцитомі, амілоїдозі.
Збільшення всіх фракцій може спостерігатися при гіпогідратації або зневодненні, зменшення всіх фракцій – при масивній втраті білка через кишечник (наприклад, при гастроентеропатіях).
Зміни α-глобулінів. Збільшення вмісту α1-глобулінів (реакція гострої фази) спостерігається при гострих, підгострих запальних процесах інфекційного і алергічного походження; після рентгенівського опромінення; при термічних опіках; хворобах, пов'язаних із залученням до патологічного процесу сполучної тканини; ураженні печінки та всіх видах тканинного розпаду або клітинної проліферації.
Зменшення вмісту α1-глобулінів спостерігається при дефіциті агантитрипсину, гіпо- α1-ліпопротеїдемії; у несвіжих пробах сироватки.
Зміни α2-глобулинів. Збільшення рівня а2-глобулінів спостерігається при всіх видах гострих запальних процесів, особливо з вираженим ексудативним та гнійним характером (пневмонії, емпієма плеври; інші види гнійних процесів); багатьох підгострих і хронічних запальних захворюваннях; злоякісних пухлинах; у період відновлення після термічних опіків; гемолізі in vitro; іноді при наявності М-білків (моноклональні гамма-патії); при захворюваннях, пов'язаних із залученням до патологічного процесу системи сполучної тканини (група колагенозів і автоімунних захворювань); нефротичному синдромі (пов'язаному з гіпоальбумінемією); карциномі після переломів кісток; лімфогранулематозі; кісті підшлункової залози; плазмоцитомі; після рентгенівського опромінення.
Зменшення вмісту ос2-глобулінів спостерігається при цукровому діабеті, панкреатиті (іноді), відносно рідко при гіпопротеїнемії, природженій жовтяниці механічного походження в новонароджених, токсичних гепатитах.
Зміни β-глобулінів. Збільшення вмісту β-глобулінів спостерігається при анальбумінемії, гепатооваріальному синдромі; інфекційному гепатиті (рання стадія); гострій жировій атрофії печінки; обтураційній жовтяниці; ліпідозах; кісті підшлункової залози; бета-плазмоцитомі; гострому і хронічному пієлонефриті первинних і вторинних гіперліпопротеїнеміях; моноклональних гаммапатіях.
Зменшення вмісту β-глобулінів спостерігається при гіпо-ß-ліпопротеїдемії.
Зміни γ-глобулінів. Збільшення вмісту γ-глобулінів спостерігається частіше, ніж зменшення, і трапляється при хронічних інфекціях та на пізніх стадіях гострих інфекцій. Зростання кількості γ-глобулінів спостерігається при колагенозах (дисемінований вовчий лишай, вузликовий періартеріїт, дерматоміозит, склеродермія); при мієломній хворобі; макроглобулінемії; амілоїдозі; анальбумінемії; гострому дифузному гломерулонефриті; гепатооваріальному синдромі; кріоглобулінемії; аліментарній диспепсії, пов'язаній із вживанням борошняних страв (у дитячому віці); злоякісних пухлинах; хронічній нестачі вітаміну С; після тромбозу коронарних артерій. Стійка гіпергамма-глобулінемія спостерігається у хворих на компенсований цироз вірусної та алкогольної етіології. Збільшення рівня γ-глобулінів виявлене при гепатитах; механічній жовтяниці; хронічному лімфолейкозі; ендотеліомах, остеосаркомах.
Зменшення вмісту γ-глобулінів буває первинним і вторинним
При наявності на електрофореграмах піків М-білків у фракціях γ-, ß - чи а2-глобулінів необхідно застосовувати імуноелектрофорез для уточнення характеру гамма-патій.
Паралельні зміни в усіх фракціях. Збільшення вмісту всіх білкових фракцій може спостерігатися при дегідратації або застої крові під час венепункції.
Зменшення вмісту спостерігається при надмірній гідратації, у тяжких випадках аліментарної білкової недостатності й порушенні всмоктування, якщо вони не супроводжені інфекційними захворюваннями, а також при дослідженні крові, яка вільно капала з розслабленої руки.
У діагностиці захворювань велике значення має комплексна оцінка змін усіх фракцій білків. Тому виділяють кілька типів протеїнограм.
Типи протеїнограм
- Гострий запальний процес. Характеризується вираженим зменшенням вмісту альбумінів та зростанням фракцій α- і β-глобулінів. На пізніших стадіях звичайно помітне збільшення рівня γ-глобулінів. Цей тип протеїнограм характерний для початкових стадій пневмонії, гострих поліартритів, ексудативного туберкульозу легень, гострих інфекційних захворювань, сепсису, широкого інфаркту міокарда на початку хвороби.
- Підгостре, хронічне запалення. Відрізняється помірним зменшенням фракції альбумінів і вираженим збільшенням вмісту α2- та γ-глобулінів. Цей тип протеїнограм характерний для пізньої стадії пневмоній, хронічного туберкульозу легень, хронічного ендокардиту, холециститу, циститу й пієліту.
- Нефротичний симптомокомплекс. При цьому типі трапляється значне зменшення вмісту альбумінів, підвищення α2- і β-глобулінів при помірному зниженні рівня γ-глобулінів. Цей тип протеїнограм характерний для генуїнного або ліпоїдного нефрозу, амілоїдного нефрозу, нефритів, нефросклерозу, токсикозів, вагітності, термінальних стадій туберкульозу легень, кахексій та ряду інших захворювань.
- Злоякісні новоутворення. Цей тип характеризується різким зниженням вмісту альбумінів при значному збільшенні всіх глобулінових фракцій. Інколи рівень γ-фракцій буває незміненим. Найбільш значний рівень спостерігається в β-глобулінів. Цей тип протеїнограм виявляється при метастазуючих новоутвореннях із різною локалізацією первинної пухлини.