Строение животной клетки. Основные группы тканей
План
1. Будова тваринної клітини
2. Основні групи тканин
Використана література
1. Будова тваринної клітини
Клітина – найдрібніша структура всього рослинного і тваринного світу – найзагадковіше явище природи. Навіть на своєму власному рівні клітина надзвичайно складно влаштована і містить безліч структур, які виконують певні функції. В організмі сукупність певних клітин утворює тканини, тканини – органи, а ті – системи органів. Будова тваринної і рослинної клітини в чому схоже, але в той же час і має принципові відмінності. Наприклад, схожий хімічний склад клітин, подібні принципи будови і життєдіяльності, але в рослинних клітинах немає центріолей (крім водоростей), а в якості живильної запасний бази служить крохмаль.
Будова клітини тваринного організму базується на трьох основних складових – ядро, цитоплазма і клітинна оболонка. Разом з ядром цитоплазма утворює протоплазму. Клітинна оболонка – це біологічна мембрана (перегородка), яка відділяє клітину від зовнішнього середовища, служить оболонкою для клітинних органоїдів і ядра, утворює цитоплазматичні відсіки.
Якщо помістити препарат під мікроскоп, то будова тваринної клітини легко можна побачити. Клітинна оболонка містить три шари. Зовнішній і внутрішній шари білкові, а проміжний – ліпідний. При цьому ліпідний шар ділиться ще на два шари – шар гідрофобних молекул і шар гідрофільних молекул, які розташовуються в певному порядку. На поверхні клітинної мембрани розташовується особлива структура – глікокаліксу, яка забезпечує виборчу здатність мембрани. Оболонка пропускає необхідні речовини і затримує ті, які приносять шкоду
Будова тваринної клітини характеризується наявністю цитоплазми, в більшості своїй складається з води. Цитоплазма – це вмістилище для органоїдів та включень. Крім цього цитоплазма містить і цитоскелет – білкові нитки, які беруть участь у процесі поділу клітини, відмежовують внутрішньоклітинний простір і підтримують клітинну форму, здатність скорочуватися. Важлива складова цитоплазми – гиалоплазма, яка визначає в’язкість і еластичність клітинної структури. В залежності від зовнішніх і внутрішніх факторів гіалоплазма може міняти свою в’язкість – ставати рідкої або гелеподібної.
Вивчаючи будову тваринної клітини, не можна не звернути увагу на клітинний апарат – органели, які знаходяться в клітці. Всі органоїди мають власне специфічне будова, яке обумовлене виконуваними функціями. Ядро – центральна клітинна одиниця, яка містить спадкову інформацію і бере участь в обміні речовин в самій клітині. До клітинних органоидам відносяться ендоплазматична мережа, клітинний центр, мітохондрії, рибосоми, комплекс Гольджі, пластиди, лізосоми, вакуолі. Подібні органоїди є в будь-якій клітині, але, в залежності від функції, будова тваринної клітини може відрізнятися наявністю специфічних структур.
Функції клітинних органоїдів:
– мітохондрії окислюють органічні сполуки і акумулюють хімічну енергію;
– ендоплазматична мережа завдяки наявності спеціальних ферментів синтезує жири і вуглеводи, її канали сприяють транспорту речовин усередині клітини
– рибосоми синтезують білок;
– комплекс Гольджі концентрує білок, ущільнює синтезовані жири, полісахариди, утворює лізосоми і готує речовини до виведення їх з клітки або безпосереднього використання всередині неї;
– лізосоми розщеплюють вуглеводи, білки, нуклеїнові кислоти і жири, по суті, переварюючи надходять у клітку поживні речовини;
– клітинний центр бере участь у процесі поділу клітини;
– вакуолі, завдяки вмісту клітинного соку, підтримують тургор клітини (внутрішній тиск).
Будова клітини живого надзвичайно складно – на клітинному рівні протікає безліч біохімічних процесів, які в соввокупності забезпечують життєдіяльність організму.