Цель и задачи работы по формированию речи и изучение языка как предмета в специальной школе

В процесі вивчення мови вчитель вирішує такі завдання:

  • закріплення практично засвоєних учнями граматичних закономірностей на уроках розвитку мовлення;
  • оволодіння базовими поняттями та операціями мови.

Початковий період навчання мови у спеціальній школі є особливо значущим. Саме тут закладається фундамент усього подальшого навчання, формується його успішність або неблагополуччя, які напряму залежать від двох факторів: від того, як учні зрозуміють та засвоять базові поняття предмета (в українській мові це «слово», «речення», комплекси понять «ча­стини мови», «склад слова» та ін. ), а також від того, як вони ово­лодіють основними операціями з одиницями навчального мате­ріалу, зокрема умінням ставити запитання до слів, змінювати форму слів, розрізняти частини мови, підбирати споріднені сло­ва, утворювати слова за допомогою афіксів, знаходити та впізна­вати орфограми.

Далі, в середній ланці навчання розширюються та поглиб­люються знання про основні одиниці мови, які отримані на по­чатковому етапі, а також удосконалюються мовні вміння.

  • ознайомлення дітей з будовою та складом української мови; засвоєння елементарних теоретичних відомостей з фоне­тики, морфології, синтаксису, орфографії, графіки та пункту­ації, що готує учнів до вивчення систематичного курсу україн­ської мови в середній школі;
  • удосконалення мовлення на базі вивчення мови як пред­мета, а також збагачення мовної практики дітей, розвиток умінь свідомо використовувати знання з фонетики, граматики, пра­вопису.

Для оволодіння теоретичним мовним матеріалом створю­ються практичні передумови у вигляді занять по подоланню прогалин у фонетичній, лексичній та граматичній сторін мов­лення. Лише після того, як учні практично засвоять ту чи іншу мовленнєву форму і ті відношення, які виражаються завдяки ній, можливо перейти до відповідних висновків та узагальнень».

Під час вивчення елементарного курсу граматики у дітей виробляється свідоме ставлення до мовних фактів та явищ. У процесі виконання вправ з граматики і правопису діти вчаться спостерігати та аналізувати звуки, слова, речення, тексти, по­рівнювати форми мови, що сприяє розвитку їхніх інтелекту­альних здібностей.

Набуті знання з граматики позитивно впливають на лек­сичний склад мовлення учнів, сприяють уточненню та розши­ренню значень вже знайомих слів. Свідоме оволодіння морфем­ним та словотворчим аналізом та синтезом веде до розширення словника дитини, сприяє формуванню точності мовлення.

Різний підхід до аналізу слів (звуковий, складовий, Морфо­логічний, лексико-граматичний) вчить дітей звертати увагу на різні сторони (аспекти) мовлення (фонетичний, лексичний, граматичний), що є важливим для розвитку мовлення учнів.

Особливого значення для практичного оволодіння мовою набуває робота над словосполученням та реченням. Граматич­ний розбір, вивчення будови речення, зв'язків між словами в реченні спрямовані на удосконалення синтаксичної сторони мовлення дітей. Аналіз граматичних форм розвиває чуття мови, створює передумови до оволодіння різними типами висловлю­вань, робить мовлення більш виразним, точним.

Великого значення набуває вивчення фонетики та грама­тики для оволодінні нормами писемного мовлення, яке базуєть­ся на фонетичному та морфологічному принципах.

Якісне удосконалення мовленнєвого досвіду дітей у про­цесі вивчення мови як предмета є провідним напрямком у цій роботі.

На уроках граматики важливо навчити дітей способам ви­конання різних видів вправ. Завдяки виконанню різних вправ у дітей виробляється послідовність дій та операцій у мовленнєво­му аналізі та синтезі, формуються певні навички, тобто посту­пово здійснюється розвиваюча роль вивчення мови.

Виховання уміння працювати з підручником, таблицями, довідниковим матеріалом з української мови - досить важли­вий напрямок роботи на уроках рідної мови. Такі уміння та на­вички набуваються дітьми під час роботи з підручником на уроці, під час виконання домашніх завдань

їх значення поля­гає в тому, що вони підвищують рівень свідомості, активності та самостійності учнів в оволодінні матеріалом. Засвоєння цих видів діяльності привчає дітей до самоконтролю, сприяє оволо­дінню його способами, що, в свою чергу, є одним із показників рівня оволодіння мовними знаннями, уміннями та навичками.

Розвиток пізнавальних процесів, психічних функцій та формування інтелектуальних умінь є важливою умовою досяг­нення мети навчання рідної мови, а також провідним напрям­ком навчального процесу в спеціальній школі. За словами Л. С. Виготського, «. . . до початку навчання писемного мовлення всі основні психічні функції, які лежать в її основі, не закінчи­ли і навіть ще не почали справжнього процесу свого розвитку; навчання спирається на незрілі психічні процеси, які тільки що починають перший та основний цикли свого розвитку» (Л. С. Виготський. Психологія. - С. 425). До того ж слід додати і відсутність у дітей цього віку усвідомлених довільних інтелек­туальних умінь. Комплекс названих проблем і є основною труд­ністю вчителя початкових класів, його основною турботою.

Вікова незрілість психічних функцій та інтелектуальних умінь особливо відчутна під час вивчення рідної мови, оскільки вона, як ніякий інший навчальний предмет потребує чіткої взає­модії зорового, слухового та рухового аналізаторів, абстрагуван­ня від знайомого та зрозумілого змісту слова, висловлювання та розглядання їх у незвичайному граматичному ракурсі, спи­рається на аналіз та синтез, класифікацію та узагальнення. Правильно організоване вивчення мовного матеріалу «викли­кає до життя розвиток усіх тих функцій, які у дитини ще не дозріли», та здатне ефективно відновлювати дефіцит психіч­них функцій та інтелектуальних операцій, відповідаючи тим самим корекційно-розвиваючим потребам дітей із ТПМ.

Визначені завдання роботи з навчання мови як предмета не лише тісно пов'язані із завданнями формування мовлення як засобу спілкування та знаряддя мислення, а й виступають їх продовженням. Обидві групи завдань являють собою єдність. Якщо на ранніх етапах спеціального навчання пріоритет нале­жить завданням першої групи, то в подальшому всі завдання вирішуються у взаємозв'язку, в єдиному руслі роботи з розвит­ку мовлення.

1 2 3 4

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные