Дифференцированные домашние задания

Домашнє завдання — як й інші педагогічні заходи — має служити роз­витку особистості учнів. Щоб обґрунтувати необхідність домашнього завдання з педагогічної точки зору, потрібно виявити взаємозв'язок між виконанням домашнього завдання і тими особистісними якостя­ми, які воно розвиває.

Якщо, наприклад, учитель економіки дає дітям завдання, то для його виконання потрібні не тільки економічні навички та здібності, а й одночасно економічна ерудиція, загальні інтелектуальні здібнос­ті, певне ставлення до цього завдання, економічної науки, навчання в школі як до громадського обов'язку. Будь-яке домашнє завдання, якщо школяр виконує його сам, комплексно впливає на розвиток особистості. Перш за все, розвиваються ті риси характеру людини, на яких від­чутне особливе навантаження в цій діяльності. У цьому — ключ до ці­леспрямованого виховання особистості. Щоб обґрунтувати необхідність будь-якого домашнього завдання, потрібно:

- визначити властивості особистості, розвитку яких сприяє процес виконання завдання, і довести, що розвиток цих властивостей є одним із завдань уроку;

- довести, що об'єктивні вимоги, висунуті завданням, відповідають рівню розвитку класу або окремого учня;

- пояснити, чому неможливо, небажано або недоцільно виконувати це завдання на уроці. Необхідно частіше задавати додому вправи, що розвивають здібності учнів, дають змогу застосовувати набу­ті знання. Незважаючи на те, що зазвичай це вважається дуже складним, досвідчені вчителі використовують домашні завдання й для систематизації знань. Тоді завдання як домашнє можливе за умови, що в класі виконувалися аналогічні. Ефективним є ви­користання домашнього завдання для підготовки до сприйняття нового матеріалу. Тому дуже правильною є постановка вчителем завдання: «З наступного уроку ми починаємо нову тему. Запишіть конспективно, що вам уже відомо з цієї теми і які питання вас особливо цікавлять». Такі завдання особливо необхідні для стар­шокласників, щоб готувати їх до самостійного опанування знань під час навчання у вишах і коледжах. Звичайно, спочатку слід проводити таку роботу на уроках, але надалі давати як домашнє завдання. Також слід свідомо використовувати домашнє завдання з метою розвитку допитливості, інтересу до навчання й творчих здібностей. Особливо орієнтуватися на ті цілі, що, на вашу думку, є актуальними для цього класу або учня.

Домашнє завдання потрібно планувати! Причому необхідним є перспективне планування — це може бути читання певної літерату­ри, завдання, що вимагають спостережень, підготовка доповідей, дис­кусій. Ці завдання повинні спонукати школярів поглибити знання, набуті на уроках, і проявити при цьому активність.

Домашнє завдання ефективне тільки тоді, коли учні належним чином його виконують. Тому необхідно створити для цього умови, мотивува­ти ставлення школярів до домашньої роботи — ось головне завдання вчителя.

Звичайно, не завжди варто докладно обґрунтовувати кожне за­пропоноване домашнє завдання

Особливі заходи для мотивації необхідні тільки тоді, коли в школярів виникають сумніви в доцільності цього завдан­ня; якщо відсутня старанність і ретельність виконання домашньої ро­боти; якщо поставлено нове й незвичне для школярів завдання. Це стосується також завдань, розрахованих на тривалий час. Якщо мова йде про пізнавальні завдання, необхідна цікава постановка проблеми. Якщо це тренувальні завдання, то тут мотивуванням може служити прагнення учнів до вдосконалення навичок. Не варто вважати само собою зрозумілим, що всі школярі обов'язково виконають поставлене вами завдання. Мотивуйте завдання, пробуджуючи в учнів допитли­вість і радість відкриття, розвиваючи фантазію, апелюючи до їх від­чуття обов'язку, використовуючи їх прагнення до визнання й гар­них оцінок, ураховуючи індивідуальні схильності й бажання. Якщо школярі повинні виконати домашнє завдання самостійно, тобто без сторонньої допомоги, то необхідно, щоб усі вони знали, чого від них вимагають і очікують. Чим краще школярі знають, як навчитися са­мостійно, тим ефективнішим буде виконання домашнього завдання, тому бажано використовувати на уроці будь-яку можливість для са­мостійної діяльності школярів. Якщо під час виконання домашнього завдання вимагається застосувати знання та вміння у змінених умо­вах, переконайтеся, чи всі учні зрозуміли зміст домашнього завдання.

Розвиток індивідуальності кожного школяра — вимога, у реалі­зації якої домашньому завданню відведено неабияку роль. Домашні завдання теж можна за необхідності диференціювати. На уроці, що пла­нується для всіх школярів практично однаково, потрібно створити пе­редумови для розвитку індивідуальності дитини. Для школярів, які опанували навички виконання певних завдань, повторне виконання таких же завдань — вимога занижена. Було б краще звільнити цих дітей від обов'язкового домашнього завдання й порадити їм попра­цювати над завданням підвищеної складності. Саме домашнє завдан­ня дозволяє успішніше використовувати індивідуальні особливості й ураховувати схильності учнів.

Диференційовані домашні завдання задовольняють потребу учнів у тре­нуванні, дозволяють заповнити прогалини в знаннях. Індивідуальні домаш­ні завдання мають отримувати й «сильні» та обдаровані учні, тому що такі завдання сприяють розвитку їх здібностей, поглибленню знань. Особливі завдання повинні ставити перед учнями труднощі, подолан­ня яких зробить більш плідною роботу на уроці. Пожвавити урок до­поможуть завдання, виконання яких розраховане на тривалий час. Такі завдання можна використовувати для виготовлення навчальних та наочних посібників. Це може бути підготовка доповіді та її захист перед класним колективом, проведення виставки, тривале надання допомоги групі однокласників з низьким рівнем знань.

Використовуйте диференційовані домашні завдання для закрі­плення матеріалу, для розвитку індивідуальних здібностей учнів та застосування цих знань в інтересах усього колективу.

1 2 3

Похожие работы