Договор в гражданском праве

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ЦИВІЛЬНО – ПРАВОВИХ ДОГОВОРІВ.

1. 1. Загальна характеристика договору у цивільному праві та його значення

1. 2. Функції та система цивільного договору

1. 3. Сторони та істотні умови договору у цивільному праві

РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ КЛАСИФІКАЦІЯ ДОГОВОРІВ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ

2. 1. Класифікація договорів

РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ

3. 1. Порядок укладання договорів та його етапи

3. 2. Припинення цивільно-правового договору та його правові наслідки

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

Актуальність вивчення даної теми пояснюється тим, що Україна прагне входити в перелік правових цивілізованих держав, а цивільно-правові договори якраз і виступають одним з цивілізованих шляхів укладення певних угод, регламентування зобов’язань, тому насамперед вивчення даного питання є потрібним.      Метою роботи є визначення правової природи договору в цивільному праві України. Важливо зазначити, що на сучасному етапі розвитку доктринидоговірного права відсутнє єдине визначення сентенції договору. Так, цивільно-правовий договір є узагальнюючим поняттям, до якого належать різні договірні типи (купівля-продаж, поставка, перевезення, оренда, підряд на капітальне будівництво тощо) із схожими принципами нормативно-правової регламентації.     

Дослідження цивільно-правового договору полягає у встановленні спільних ознак, властивих кожному з названих та невизначених договірних типів у чинному законодавстві.      Необхідність забезпечення стабільності та визначеності закріплюваних суспільних відносин в умовах диспозитивності цивільно-правового відносин в умовах диспозитивності цивільно-правового регулювання правовідносин позбавлена сенсу за відсутності адекватної системи цивільно-правових договорів, безперервні видозміни якої і поява нових договірних типів вимагають науково обгрунтованих оцінок та прогнозів правового регулювання зазначених відносин.     

Доцільність аналізу цих питань викликана недостатнім рівнем їх наукової розробленості. Низка питань з вказаної проблеми розглядалися у наукових працях багатьох цивілістів, переважно у контексті характеристики окремого цивільно-правового договору чи їх груп (М. Брагінський, В. Бєлов, В. Луць, А. Корецький, Ю. Романець тощо). Однак деякі важливі питання класифікації цивільно-правових договорів залишаються невирішеними, що ускладнює відмежування окремих договірних типів від суміжних договорів.     

Наведеним обумовлена мета даної курсової роботи, яка полягає у дослідженні як існуючих класифікацій цивільно-правових договорів, так й тієї, що діє у сучасному цивільному праві України

    

Об’єктом дослідження в даній роботі виступає цивільно-правовий договір та система договорів у цивільному праві.     

Предметом дослідження є функції та основні риси цивільно-правових договорів, порядок укладення, зміни та розірвання цивільно-правових договорів, сутність системи договорів у цивільному праві, особливості класифікації договорів тощо.     

При проведенні дослідження під час написання роботи були використані такі наукові методи як літературний, порівняльний, метод синтезу та аналізу, метод узагальнення та інші.          

 

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ЦИВІЛЬНО – ПРАВОВИХ ДОГОВОРІВ

1. 1. Загальна характеристика договору у цивільному праві та його значення

Відповідно до чинного законодавства, договором визнається угода двох чи більше осіб, яка спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних правовідносин.

 Отже варто зазначити, що договору властиві такі ознаки:

1) в договорі виявляється воля не однієї особи (сторони), а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом повинно збігатися і відповідати одне одному;

2) договір — це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Саме за цією ознакою цивільно-правовий договір відрізняється від договірних форм, що використовуються в інших галузях права (трудовому, екологічному тощо), набуваючи там певних специфічних рис.

Основними принципами цивільно-правового договору є:

1) юридична рівність боків;

2) економічна незалежність боків;

3) свобода договору;

4) взаємодія договори та закону,

5) застосування звичаїв ділового обороту;

6) дотримання договірної дисципліни;

7) визначення умов договору на розсуд сторін, крім випадків, коли зміст відповідної умови наказано законом чи іншими актами.

Іноді під поняттям договір розуміють саме цивільні правовідносини (зобов'язання), що виникли з договору як юридичного факту, або мають на увазі правовий документ, яким зафіксовано факт виникнення договірного зобов'язання з волі його учасників.

Як юридичний факт договір належить до правомірних дій, що вчиняються з волі його учасників і спрямовуються на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав або обов'язків. Проте роль договору не обмежується тільки тим, що він впливає на динаміку цивільних правовідносин (породжує, змінює або припиняє їх), а й відповідно до вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості визначає зміст конкретних прав та обов'язків учасників договірного зобов'язання. В цьому розумінні договір виступає засобом регулювання поведінки сторін у цивільних правовідносинах також є чимало судових справ різних видів договорів.

У нинішніх умовах особливо зростає роль договору як універсальної та найдоцільнішої форми опосередкування товарно - грошових відносин. У процесах роздержавлення і приватизації договору належить чільне місце серед форм, що використовуються для подолання монополії державної власності.

Варто зазначити, що сфера застосування договору розширюється як у відносинах між юридичними особами, між останніми та громадянами, так і між самими громадянами.

Значення договору визначається те, що він може і повинен надавати на регульовані їм суспільні відносини. Варто зазначити що договір є:а) джерелом ініціативи, відображаючи цілі та перспективи його учасників (творців);
б) програмою, на основі якої координуються вольові дії сторін;
в) інформаційним ресурсом, незмінно годує діяльність сторін;
г) визначником цілі, що фіксує її з юридичної точки зору;
д) гарантом охорони і захисту законних інтересів учасників.     

Таким чином підсумовуючи все вище зазначене, будь-який цивільно-правовий договір - це не тільки юридичний факт, угода чи правовідносини. Дані риси розкривають лише частина суті договору, причому далеко не головну. Основне в цій конструкції - те, що вона виступає причиною зобов'язання, організатором відносин сторін, що діють для досягнення певного правового результату. Можна додати, що сторони договору мають відомої мірою свободи в організації своїх відплатних відносин.

1 2 3 4 5 6