Другие стадии производства по делу о банкротстве

Наступна стадія - стадія підготовчого засідання є відправною точкою для всієї справи про банкрутство, самостійною частиною провадження справ про банкрутство і відбувається не пізніше 30 днів із дня порушення справи про банкрутство.

Дослідники-процесуалісти вважають підготовку справи до су­дового розгляду самостійною частиною провадження в суді першої інстанції, яка складається із сукупності процесуальних дій суду та осіб, які беруть участь у справі, спрямованих на забезпечення пра­вильного і своєчасного вирішення справи[1].

Відповідно до вимог закону оцінка поданих документів, заслу­ховування пояснень сторін та розгляд обґрунтованості заперечень боржника проводиться в підготовчому засіданні суду. Підготовче засідання, таким чином, має специфічну процесуальну функцію, оскільки воно є завершенням процесуальних дій, пов’язаних із по­рушенням провадження у справі про банкрутство.

Отже, Законом установлюється імперативна норма, що відзив повинен бути наданий боржником до дати проведення підготовчо­го засідання. Це не право, як передбачено в позовному проваджен­ні, а обов’язок. Крім цього, відзив на заяву належить до тих про­цесуальних засобів, за допомогою яких боржник має можливість захистити свої інтереси. Однак санкції за ненадання відзиву на за­яву Законом не передбачено.

Боржник, подаючи до суду відзив, зобов’язаний додержуватися передбачених коментованою статтею правил, зокрема:

  • відзив повинен містити наявні у боржника заперечення щодо вимог заявника (заявників);
  • загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами, у тому числі щодо заробітної плати працівникам боржника, а також заборгованості зі страхових внесків на загальнообов’язкове дер­жавне пенсійне страхування й інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, щодо податків і зборів (обов’язкових платежів);
  • відомості про наявне в боржника майно, в тому числі і кошти, які знаходяться на його рахунках у банках чи інших фінансово-кредитних установах, поштові адреси банків чи інших фінансово-кредитних установ.

При цьому до господарського суду необхідно надати (в канцеля­рію або через поштове відділення зв’язку) оригінал відзиву, а за­явникові - надіслати копію.

Вимоги кредиторів до боржника, щодо визнання яких розпо­рядником майна чи іншими кредиторами подані заперечення, розглядаються господарським судом з викликом боржника, кре­дитора, вимоги якого оспорюються, та інших кредиторів, що за­явили заперечення стосовно цих вимог. Якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та під­тверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку в задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково. Про визнання чи відмову у визнанні вимог кожного кредитора судом виноситься ухвала.

Підготовче засідання, таким чином, має специфічну процесу­альну функцію, оскільки воно є завершенням процесуальних дій, пов’язаних із порушенням провадження у справі про банкрутство. Тим більше, при порушенні провадження справи про банкрут­ство господарський суд не завжди має інформацію про наявність у статутному капіталі боржника частки державної власності - 25 відсотків і більше. Тому це питання, як правило, з’ясовується лише на підготовчому засіданні суду.

У підготовчому засіданні водночас розв’язується інше важли­ве завдання. По-перше, суд остаточно вирішує, за загальною чи спрощеною процедурою вестиметься справа. Адже може статися так, що справа була порушена за спрощеною процедурою, але на момент проведення підготовчого засідання було виявлено майно боржника, що є підставою для переходу зі спрощеної процедури банкрутства до загальної.

По друге, за наслідками підготовчого засідання ініціюючим кредитором здійснюється в офіційному друкованому органі публі­кація про порушення провадження у справі, метою якої є виявлен­ня кола кредиторів боржника та його інвесторів, які в подальшому увійдуть до реєстру вимог кредиторів. Так, суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов’язує заявника подати до офіційних друкованих органів (відповідно, газети «Голос Украї­ни» або «Урядовий кур’єр») у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство

Кредитор боржника може стати учасником справи про бан­крутство та набути всіх прав сторони лише після опублікування оголошення про порушення провадження у справі та відкриття основного конкурсу. При невиконанні заявником вимог ухвали підготовчого засідання стосовно публікації оголошення про пору­шення провадження у справі про банкрутство у визначений строк суд залишає заяву про порушення справи про банкрутство без роз­гляду. Як зазначає Верховний Суд України у Постанові «Про судо­ву практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 р. № 15, застосування до цих обставин ст. 81 ГПК України є обґрун­тованим.

На стадії підготовки справи про банкрутство господарський суд може призначити експертизу для визначення фінансового становища боржника. За дорученням суду експертиза проводить­ся державним органом з питань банкрутства із залученням для її проведення спеціалістів у встановленому порядку. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Положення про Державний департамент з питань банкрутства» № 533 від 19 квіт­ня 2006 р. , Державний департамент з питань банкрутства органі­зовує проведення експертизи фінансового становища державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, у процесі підготовки справи про банкрутство до розгляду або під час її розгляду госпо­дарським судом у разі призначення судом експертизи з наданням відповідного доручення.

Слід зазначити, що на стадії підготовки справи про банкрут­ство господарський суд здійснює інші процесуальні дії, визна­чені в ГПК України, спрямовані на вирішення суддею на підго­товчій стадії кількох груп питань щодо: доказування та доказів (ст. ст. 32-43); вчиненні дій, спрямованих на забезпечення пра­вильного і своєчасного розгляду справи згідно з Законом і ГПК України. На стадії підготовчого засідання продовжує діяти судо­ва процедура - розпорядження майном боржника, яка створює умови для всебічної оцінки майнового стану і ринкових перспек­тив боржника. Б. Поляков звертає увагу на те, що процедура роз­порядження майном є підготовчою, оскільки в ній формуються актив та пасив боржника[2].

Особливістю підготовки до розгляду справи про банкрутство є те, що вона проводиться судом як самостійно, так і за допомогою арбітражного керуючого, який призначається судом і перебуває під його контролем. На дії суду з підготовки справи до розгляду впливають і суб’єктивні фактори: розмір активів боржника; число кредиторів; наявність у боржника заперечень на вимоги кредито­рів; а також ефективність роботи арбітражного керуючого[3].

На відміну від цивільного судочинства, де підготовча стадія пе­редбачає з’ясування можливості врегулювання спору до розгляду справи по суті, а саме примирення сторін, господарське судочин­ство передбачає проведення підготовчого засідання лише у спра­вах про банкрутство та загалом з іншою метою (завданням): ви­явлення кола кредиторів, складення реєстру, визначення розміру вимог кредиторів шляхом перевірки заперечень боржника на за­явлені вимоги; визначення фінансового стану боржника; вжиття заходів до збереження майна боржника; здійснення контролю за ходом проведення першої процедури банкрутства - розпоряджен­ня майном; виявлення інвесторів. У позовному провадженні мета підготовки справи до розгляду - забезпечення своєчасного вирі­шення справи (ст. 63 ГПК України).

1 2 3 4

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные