Геофизические проявления опасностей в Украине

  1. Виконуються дослідження по сейсмічному мікрорайонуванню майданчика і ближньої зони об'єкту в масштабі 1:10000, будується карта СМР. Згідно цій карті в межах досліджуваної території виділяються зони з| приростом сейсмічної інтенсивності А1=0| або ± 1 бал по відношенню до початкової сейсмічності. Оцінюється остаточна сейсмічна небезпека для ПЗ і МРЗ з урахуванням результатів СМР.
  2. На завершальному етапі будується ансамбль розрахункових акселерограф, що моделюють сейсмічні дії для ПЗ і МРЗ від землетрусів зони Вранча (або від найбільш близької сейсмоактивної зони) і від потенційних місцевих зон ВІЗ на майданчик об'єкту.

В той же час оцінки сейсмічності платформенної частини України і всієї платформи (ВЕП|) східно-європейської істотно змінилися у зв'язку із збільшенням за останні роки числа зареєстрованих сейсмічних подій не тільки в околичних частинах платформи, прилеглих до геодинамічно активним структурам, але і в центральній її частині.

Тільки в межах південно-західної околиці ВЕП з 2000 р. по теперішній час інструментальний зареєстрований понад 200 землетрусів (Сейсмологічний бюлетень України з 2000 по 2006 рр. ), деякі з них сейсмотектонічно пов'язані з геологічними структурами, які можуть представляти небезпеку для особливо важливих об'єктів.

Таким чином, оцінка сейсмотектонічної обстановки в межах платформенної частини України в корені міняється. На мал. 1 відображена сейсмотектонічна і сейсмологічна обстановка в межах платформеної частини України. Тут показано розміщення основних особливо важливих об'єктів України (АЕС, що діють, і тих, проектування і будівництво яких припинене, а також крупних гідроенергетичних споруд) і райони сейсмотектонічного впливу для них місцевих землетрусів.

При цьому відзначимо, що найбільша кількість землетрусів, зареєстрованих за останні роки, зафіксована в межах Ю-3| схилу платформи Східно-європейської і в Донецько-приазовському регіоні.

Документів нормативного характеру, що рекомендують виконання певних видів і об'ємів робіт за оцінкою сейсмічної небезпеки особливо важливих об'єктів в Україні, немає, окрім [Бугаїв, Степанов, 1987; Облік 1994]. Рекомендації МАГАТЕ видання 1994 р. [Облік. , 1994] не є для України прямим нормативним документом. А нормативний документ "Будівництво в сейсмічних районах України" [Державні. . . , 2006], де відмічено ". . . Настоящие норми розповсюджуються на проектування, будівництво, реконструкцію і відновлення залізобетонних, сталевих, кам'яних, дерев'яних конструкцій будівель і споруд, що зводяться або розташованих на майданчиках з сейсмічністю 6 балів і вище, або на майданчиках, розрахункове прискорення яких рівне 50 см/сек2 і вище. " ". . . Вимоги справжніх норм не розповсюджуються на проектування атомних станцій"

Таким чином, назріла необхідність складання нормативного документа для України, що визначає види і об'єми геолого-геофізичних досліджень при оцінці сейсмотектонічних умов і сейсмічної небезпеки районів, пунктів і майданчиків особливо важливих об'єктів, з приділенням особливої уваги вивченню місцевої сейсмічності. При складанні подібного нормативного документа як науково-методична основа можуть бути використані наступні роботи [Бугаїв, Степанов, 1987; Державні. . . , 2006; Кендзера, 2007; Методичні, 1986; Омельченко і ін. , 1999; Сафронов, 1998, 1999; Сафронов, Бушмакина, 2006; Степанов, 2001; Степанов і ін. , 1998; Облік 1994; Шахраманьян і ін. , 1995]. Подібний документ може бути названий "Норми оцінки геолого-тектонічних умов сейсмічної небезпеки особливо важливих об'єктів в Україні (АЕС, ГЕС, ГАЕС, екологічно небезпечні виробництва)".

Вирішення питань вивчення місцевої сейсмічності і надійного визначення параметрів прогнозованої інтенсивності сейсмічних коливань при ПЗ і МР| для майданчиків АЕС і ін. особливо важливих об'єктів можливо тільки у разі термінового введення в дію на них локальних, постійно діючих систем сейсмологічного моніторингу за місцефвими і видаленими землетрусами [Сафронов, Бушмакина, 2006].

Особливу увагу необхідно приділити оцінці геолого-тектонічних умов і сейсмічної небезпеки майданчика найбільшої в Європі Запорізької АЕС, на території якої влаштовано сховище рідких ядерних відходів, а відповідні роботи проводилися по старих недосконалих методиках в 70-і роки минулого століття.

Природна надзвичайна ситуація - це обстановка на визначеній території або акваторії, що склалася у разі виникнення джерела природної надзвичайної ситуації, яка може потягти або потягла за собою людські жертви, завдати шкоди здоров'ю людей і довкіллю, а також призвести до значних матеріальних втрат і порушення життєдіяльності людей.


2. Природні пожежі

Пожежі — це неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та нищення матеріальних цінностей.

Під час пожеж вигорає родючий шар ґрунту, який утворювався протягом тисячоліть. Після пожеж у гірських районах розвиваються ерозійні процеси, а в північних відбувається заболоченість лісових земель. Причинами виникнення пожеж є недбала поведінка людей з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, природні явища (блискавка, посуха). Відомо, що 90% пожеж виникає з вини людини і тільки 7—8% спричинені блискавками.

Основними видами пожеж як стихійних лих, які охоплюють великі території (сотні, тисячі, мільйони гектарів), є ландшафтні пожежі — лісові і степові.

Лісові пожежі виникають головним чином з вини людини та внаслідок дії деяких природних чинників. Причиною пожеж буває виробнича діяльність людини (спалювання відходів на прилеглих до лісу територіях) та її необережність (вогнища, недопалки, сірники). Вогонь може швидко розростися і, підхоплений вітром, стати вогненним валом, що знищує на своєму шляху все живе і перетворює ліси в нежиттєздатні пустелі. При цьому виникає велика загроза населеним пунктам, життю людей, домашнім тваринам, матеріальним цінностям.

Найбільш небезпечними бувають жаркі та сухі літні дні з відносною вологістю повітря 30-40%.

Залежно від характеру горіння, швидкості розповсюдження вогню та розмірів пошкодження лісу розрізняють чотири категорії лісових пожеж:

— низові (або низинні);

— верхові (або повальні);

— підземні (торф'яні або ґрунтові) та пожежі дуплистих дерев.

Найбільш розповсюджені низові пожежі, частка яких складає близько 80% усіх випадків можливих пожеж.

1 2 3

Похожие работы