Химические явления в быту, природе, литературе

Хімічні явища в побуті та природі

Хімічними явищами (або хімічними реакціями) називаються такі явища, при яких одні речовини перетворюються в інші, що відрізняються від вихідних складом, будовою та властивостями.

Хімічне явище відбувається тоді, коли одні речовини перетворюються в інші: у нових речовин інший склад і нові властивості.

Хімічні явища в побуті – це ті явища, що можна спостерігати в повсякденному житті сучасної людини. Деякі з них зовсім прості і очевидні, будь-хто може спостерігати їх на своїй кухні: наприклад, заварювання чаю. Нагріті окропом чаїнки змінюють свої властивості, в результаті змінюється і склад води: вона набуває інший колір, смак і властивості. Тобто виходить нова речовина.

Якщо в цей же чай насипати цукор, в результаті хімічної реакції вийде розчин, який знову буде володіти набором нових характеристик. У першу чергу, новим, солодким, смаком.

На прикладі міцної (концентрованої) чайної заварки можете самостійно провести і ще один дослід: освітлити чай за допомогою кусочка лимона. Через кислоту, що містяться в лимонному соці, рідина ще раз змінить свій склад.

Утворення нальоту на металах в результаті окислення (іржа на залізі, патина на міді, потемніння срібла) — теж з категорії побутових хімічних явищ.

Візьмемо залізо для прикладу. Іржавіння (окислення) відбувається під впливом вологи (вологість повітря, прямий контакт з водою). Результатом цього процесу стає гідроксид заліза Fe2O3 (точніше, Fe2O3 * H2O). Ви можете побачити його у вигляді пухкого, шорсткого, оранжевого або червоно коричневого нальоту на поверхні металевих виробів.

Іншим прикладом може послужити зелений наліт (патина) на поверхні виробів з міді та бронзи. Він утворюється з часом під впливом атмосферного кисню і вологості: 2Cu + O2 + H2O + CO2 = Cu2CO5H2 (або CuCO3 * Cu (OH)2). Отриманий у результаті основний карбонат міді зустрічається і в природі — у вигляді мінералу малахіту.

І ще один приклад повільної окисної реакції металу в побутових умовах — це утворення темного нальоту сульфіду срібла Ag2S на поверхні срібних виробів: прикрас, столових приборів і т. п.

«Відповідальність» за його виникнення несуть частинки сірки, які у вигляді сірководню присутні в повітрі, яким ми з вами дихаємо. Потемніти срібло може і при контакті з сірковмісними харчовими продуктами (яйцями, наприклад). Реакція ж виглядає так: 4Ag + 2H2S + O2 = 2Ag2S + 2H2O.

Повернемося на кухню. Тут можна розглянути ще кілька цікавих хімічних явищ: утворення накипу в чайнику одне з них.

У побутових умовах немає хімічно чистої води, в ній завжди в різній концентрації розчинені солі металів та інші речовини. Якщо вода насичена солями кальцію і магнію (гідрокарбонатами), її називають жорсткою. Чим вище концентрація солей, тим більше жорсткою є вода

Коли така вода нагрівається, ці солі піддаються розкладанню на вуглекислий газ і нерозчинний осад (СаСО3 і MgСО3). Ці тверді відкладення ми і можемо спостерігати, заглянувши в чайник (а також глянувши на нагрівальні елементи пральних і посудомийних машинок, прасок).

Крім кальцію і магнію (з яких виходить карбонатний накип), у воді також часто присутнє залізо. У ході хімічних реакцій гідролізу та окислення з нього утворюються гідроксиди.

До речі, зібравшись позбутися від накипу в чайнику, ми можемо спостерігати ще один приклад цікавої хімії в побуті: з відкладеннями добре справляються звичайний столовий оцет і лимонна кислота. Чайник з розчином оцту / лимонної кислоти і води кип’ятять, після чого накип зникає.

А без іншого хімічного явища не було б смачних маминих пирогів і булочок: мова про гасіння соди оцтом.

Коли мама гасить соду в ложці оцтом, відбувається ось така реакція: NaHCO3 + CH3COOH = CH3COONa + H2O + CO2. Отриманий в її результаті вуглекислий газ прагне покинути тісто — і тим самим змінює його структуру, робить пористим і пухким.

До речі, гасити соду зовсім не обов’язково — вона і так прореагує, коли тісто потрапить у духовку. Реакція, правда, буде проходити трохи гірше, ніж при гасінні соди. Але при температурі від 60 градусів (а краще 200) відбувається розкладання соди на карбонат натрію, воду і все той же вуглекислий газ. Правда, смак готових пирогів і булочок може виявитися гіршим.

Отже, ознаками хімічних явищ є виділення газу, утворення осаду, зміна кольору, поява запаху, світла і тепла.

У природі відбувається безліч хімічних явищ. Так, у рослинах із вуглекислого газу і води утворюються органічні речовини і необхідний для життя кисень. Завдяки хімічним явищам організм тварин і людини отримує всі необхідні для росту і розвитку речовини.

Гниттям називають природне хімічне явище, під час якого органічні речовини, переважно білки, перетворюються на інші органічні, а також неорганічні речовини. Внаслідок цього ґрунт збагачується поживними речовинами (перегноем або гумусом). Гниттю сприяють вологість, бактерії, обмежений доступ повітря. Ознакою цього природного хімічного явища є виділення тепла.

Найпоширенішою хімічною реакцією в природі є окиснення, тобто взаємодія речовин із киснем. Повільне окиснення лежить в основі такого важливого життєвого процесу, як дихання. При повільному окисненні поживних речовин організму виділяється тепло, яке й забезпечує нормальну життєдіяльність і температуру організму.

Повільне окиснення відбувається в організмі людини, тварин, рослин. Теплота, що при цьому виділяється, розсіюється у довкіллі. А якщо теплота не відводиться, то живий організм хворіє і може загинути. Окиснення ще називають повільним горінням.

1 2

Похожие работы