Хозяйственное право

1. Загальна характеристика господарського права

У народному господарстві існують наступні види права: господарське, адміністративне, фінансове, кримінальне.

Предмет господарського права визначається двома головними поняттями: «народне господарство» і «господарська діяльність».

Народне господарство України – (Закон «Про економічну самостійність») включає усі підприємства та організації, що працюють (існують) на території України.

У залежності від мети та способу організації та виконання господарської діяльності відрізняють 2 види: підприємницьку та непідприємницьку (некомерційну) діяльність.

Господарське Право України має розвиток як система норм, що регулюють три сектори економіки:

– державний (він домінує);

– підприємства, що засновані на засаді колективної власності;

– приватний сектор, що швидко прогресує.

Об'єктивні причини необхідності державного регулювання:

1. виконання соціальних функцій (створення умов щодо нормальної життєдіяльності суспільства);

2. наявність у країні певної та значної кількості підприємства, що належать державі, та нею потрібно керувати.

Особливості господарських відносин (у порівнянні з громадянським правом):

– скорочена кількість суб’єктів, господарське право більш вузьке поняття ніж громадянське право;

– одночасна наявність організаційних та майнових елементів;

– матеріальний глузд (суспільне виробництво): у т. ч. матеріальне виробництво + виконання послуг).

Методи господарського права це сукупність способів регулювання впливу норм господарського права на поведінку суб’єктів господарських правовідносин.

Методи:

1. Метод автономних рішень – підприємці можуть приймати які завгодно рішення, що не суперечать Законодавству України;

2. Метод владних вказівок – їх надають відповідні владні органи – вони обов’язкові для виконання усіх суб'єктів (квоти, ліцензії, спеціальні режими тощо).

Система господарського законодавства в цілому зумовлено предметом регулювання, тобто господарською діяльністю

Предметом господарського права є господарські відносини між організаціями, що займаються виробництвом та реалізацією продукції, відносини у капітальному будівництві, транспортних організаціях з клієнтами, відносини у держаному страхуванні, зовнішньоекономічної діяльності, планові та господарське-процесуальні відносини.

Господарське право – самостійна область, система нормативних актів, правила, що регулюють господарські відносини щодо організацій у виконанні господарської діяльності у області суспільного виробництва та обігу.

Приклад нормативного акта – Закон України «Про підприємства в Україні».

 

Господарське право пов’язано з правом комерційним інших країн. та існує на наступних принципах:

1. принцип пріоритету – спеціальних норм міжнародного права понад загальними нормами господарського права України

2. принцип надання нормам міжнародних економічних угод статуту національного законодавства України.

3. принцип поєднання господарського законодавства України із комерційним правом інших країн у праві сторін зовнішньоекономічних угод обирати самостійно право тієї країни, що визначають права та обов’язки сторін угоди.

Нормативні акти Господарського права.

1. Господарський Кодекс.

2. Господарські Закони (приклад «Про власність», «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства» і т. і. ).

3. Законодавчі акти (Постанови Верховної Ради, Декрети Кабміну, розпорядження Президента України, акти міністерств, акти

1 2 3 4 5

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные