Информационная культура и проблема информационного общества

критеріїв її оцінки; перероблення інформації та її  використання.

Інформаційна культура налічує тисячоліття. Початком її історії  логічно визнати момент зміни формального відношення до сигналу  ситуації, властивого тваринному світові, на змістовне, властиве винятково  людині. Обмін змістовними одиницями став основою розвитку мови. До  появи писемності становлення мови викликало до життя гаму вербальних  методик, породило культуру звернення зі сенсом і текстом. Письмовий  етап концентрувався навколо тексту, який містив у собі всю  різноманітність усної інформаційної культури.

Інформаційну культуру людства в різні часи зворушували  інформаційні кризи. Одна з найбільш значних інформаційних криз  призвела до появи писемності. Усні методики збереження знань не  забезпечували повної цілісності обсягів інформації, тому фіксація  інформації на матеріальному носієві породила новий період інформаційної  культури - документальний. До її складу ввійшла культура спілкування з  документами: культура витягу фіксованого знання, культура кодування і  фіксації інформації; культура документографічного пошуку. Оперування  інформацією стало легшим, зазнав змін образ мислення, але усні форми  інформаційної культури не тільки не втратили свого значення, а й  збагатилися системою взаємозв'язків з письмовими.

Чергову інформаційну кризу викликали до життя комп'ютерні  технології, що модифікували носії інформації та автоматизували деякі  інформаційні процеси.

Сучасна інформаційна культура зібрала в собі всі свої попередні  форми та з'єднала їх в єдиний засіб.

Вона є особливим аспектом соціального життя і виступає як предмет,  засіб та результат соціальної активності, що відбиває характер та  рівень практичної діяльності людей

Це результат діяльності суб'єкту та  процес збереження створеного, а також розповсюдження та споживання  об'єктів культури.

Як відзначається в роботі, нині створюється база для формування  протиріччя між категорією індивідів, інформаційна культура яких є під  впливом інформаційних технологій і відбиває нові зв'язки і відношення  інформаційного суспільства, та категорією індивідів, інформаційна  культура яких визначається традиційними підходами. Це створює різні  рівні якості інформаційної культури при однакових витратах сил та часу,  що призводить до об'єктивної неспроможності, пов'язаної зі зниженням  можливостей творчого прояву одних суб'єктів у порівнянні з іншими.

Велику роль у формуванні інформаційної культури відіграє  дискусійний форум IFETS, в якому приймають участь викладачі практично  всіх країн світу. За ініціативою ХДПУ при форумі створена  російськомовна секція. Проводяться формальні та неформальні дискусії. Середній  обсяг інформації складає 500К на місяць. Як відзначають учасники,  "дискусії покращують надбане та дозволяють уникнути помилок в  майбутньому".

Інформаційна культура формується через цінності, норми та методи. Цінності вказують на те, чому члени співдружності вірять, норми –  це очікувані моделі поведінки, а методи – це формально або неформально  усталена практика, що використовується для виконання роботи. Цінності мають неявний характер, їх можна розглядати лише у  відносному сенсі і важко змінювати, це найбільш потужна сила, що  формує поведінку, але вони дуже складні для змін. Норми та методи,  навпаки, явно проглядаються та легко розуміються. Фактично, методи –  найбільш явний символ культури, що забезпечує максимальну рушійну  силу при використанні знань для зміни поведінки і, як наслідок, норми.   Для зміни цінностей (формування інформаційної культури) потрібен  тривалий проект терміном від 3 до 5 років.

Проблема інформаційного суспільства

Як це не парадоксально, “інформаційне суспільство” має як ідеологічний,

1 2 3 4 5

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные