Информационно-аналитическая система «Выборы», проблемы и перспективы Интернет-выборов

забезпечення безпеки голосування. Якщо голосування відбувається на виборчій дільниці або за допомогою спеціального апаратного забезпечення, процедура порівняно проста. Якщо ж виборець голосує вдома або через комп’ютер, який належить третій стороні, слід забезпечити відсутність у програмному коді сторонніх команд і неможливість зовнішнього втручання у процес. Існує кілька варіантів виконання цієї процедури, включаючи перезавантаження комп’ютера у «безпечному режимі» або зі спеціального компакт-диска, який надається виборчою дільницею, або приєднання спеціального пристрою до комп’ютера та ін. ;аутентифікація — голосуючий має засвідчити свою особу згідно із запропонованими йому правилами;відкриття Web-сторінки з бюлетенем на сайті Інтернет-голосування в разі нормального завершення аутентифікації;голосування — заповнення бюлетеня за допомогою клавіатури, миші або сенсорного дисплею, якщо такий є;передавання бюлетеня — до серверу виборчої дільниці бюлетень надсилається в зашифрованому вигляді, усі незашифровані записи бюлетеня на комп’ютері голосуючого знищуються;прийом бюлетеня сервером виборчої дільниці і підтвердження прийому (виборцю надсилається спеціальне повідомлення).

Етап обробки бюлетенів:

  • перевірка та анонімізація — бюлетень, одержаний від виборця, який ще не проголосував, відділяється від ідентифікатора виборця і записується для підрахунку;
  • верифікація — виборець, який проголосував, має можливість перевірити той факт, що його бюлетень не тільки було прий­нято, а й записано для підрахунку, але при цьому ніхто не може перевірити результати голосування;
  • підрахунок голосів;

аудит, повторний підрахунок, вирішення спірних питань — для виконання цих операцій мають зберігатись бюлетені, відокремлені ідентифікатори виборців та інша інформація. Багато в чому Інтернет-вибори схожі з іншими технологіями, які передбачають електронне подання бюлетенів, їх автоматичне оброблення та передавання засобами телекомунікацій. Не існує принципових розбіжностей і в інтерфейсі.

Усі такі технології потребують нормативного регулювання питань цифрового зберігання бюлетенів, подання їх на екрані дисп­лея та транспортування

Впровадження Інтернет-виборів додає до цього списку проблеми регламентації використання персональ­них комп’ютерів та технологій WWW з метою голосування.

Водночас упровадження Інтернет-виборів неможливе без вирішення специфічних проблем, основні з яких розглянуто нижче.

Ідентифікація виборця. Ідентифікація може виконуватись різними способами, кожний з яких має свої переваги та недоліки, зокрема:

  • за допомогою посилання на національну систему ідентифікації — голосуючий має вказати певну таємну інформацію (наприклад, ідентифікаційний код);
  • з використанням бази біометричних даних виборців;
  • за допомогою електронних цифрових підписів;

звичайним чином (перевіркою паспорта чи посвідчення особи членом виборчої комісії, реєстрацією за допомогою паперових документів і «живого» підпису). Ще одне рішення полягає у впровадженні системи «Надрукуй власний бюлетень» — виборець завантажує бюлетень з сервера виборчої дільниці, роздруковує його, заповнює, підписує і надсилає поштою. Працівник виборчої комісії має звірити підпис на одержаному бюлетені з тим, що зберігається у внутрішніх документах. Зрозуміло, це певна «вироджена» форма проведення Інтернет-виборів.

Забезпечення надійності та захищеності процесу підрахунку голосів — бюлетені слід правильно підрахувати, не розкриваючи вибору окремого голосуючого, при цьому неприпустимі втрати бюлетенів, їх дублювання або порушення їхньої цілісності. Коли підрахунки виконуються за допомогою програмного забезпечення, розробленого певною фірмою, єдиною гарантією того, що оголошені результати дійсно відповідають волі виборців, є тестування, заздалегідь проведене незалежною організацією. Для того щоб цей метод спрацював,

1 2 3 4 5 6

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные