Инженерное прогнозирование. Методы прогнозирования технических проблем

повно відобразити переваги і недоліки прогнозованого об'єкта. Однак велика кількість параметрів ускладнює оцінку об'єкта в цілому. Становище ще більше ускладнюється в умовах, коли за окремими параметрами прогнозований об'єкт не має переваг, порівняно з існуючими зразками, хоча за іншими параметрами подібні переваги - явні. Такий стан, як правило, створює невизначеність в оцінці рівня розвитку техніки і конкурентоспроможності нової розробки. У зв'язку з цим виникає завдання вишукування узагальнених критерій, що відображають в цілому рівень техніки і конкурентоспроможності об'єкта.

Розраховувати технічну конкурентоспроможність вітчизняних виробів, конструкцій, способів виробництва робіт і т. д. на світових ринках в рамках середньострокового прогнозування не мало б практичного сенсу, оскільки в силу віддаленості термінів (10-15 років) подібна акція була б невиправдана. Що ж стосується короткострокового прогнозування (до 5 років), то оцінка технічної конкурентоспроможності цілком реальна і складає неодмінну турботу прогнозиста.

 

Інженерне прогнозування на основі оцінки стратегій

Прогнозування на основі оцінки стратегій являє собою подальший розвиток ідей, що випливають із використання загальної операційної моделі. У основному – це середньострокове і довгострокове прогнозування, розраховане на період 10-30 років. Маючи самостійне методичне значення, прогнозування на основі оцінки стратегій виявляється вкрай необхідним тих розділах техніки, в яких законодавством не передбачається патентування (наприклад, планувальні рішення в містобудуванні), а також у випадках «молодих» патентних фондів та спеціальних розділів техніки, що мають з тих чи інших причин малопотужні патентні фонди.

У рамках згаданої моделі досліджуються дві основні сукупності операцій: складання цілей прогнозування та вибір стратегій (в окремому випадку формулювання однієї стратегії), включаючи оцінку ймовірності реалізації кожної стратегії по кожній цілі окремо

Якщо сукупність цілей визначає вимоги пред'явлені до майбутнього об'єкта техніки або технічного напрямку, то сукупність стратегій визначає засоби, способи і методи, необхідні для досягнення цілей. У цьому сенсі будь-які джерела інформації, включаючи патенти і навіть окремі пункти формули винаходів), можна розглядати як технічні стратегії.

До складу стратегій, в тому ж сенсі, можуть бути включені будь-які технічні ідеї. Єдине попереднє обмеження у виборі стратегії накладається на чітке формулювання дії, спрямованого на реалізацію цілей.

У наші дні вже виникає нова спеціальність «інформатор-прогнозист» - фахівець, що володіє достатніми знаннями для трансформації будь-яких технічних ідей у конкретні стратегії з кількісною оцінкою їх змісту.

Хороші результати в складанні набору стратегій може дати процедура, відома в загальній прогностиці як метод « мозкових атак », а також використання метода індукування психоінтелектуальної діяльності.

В умовах сучасних величезних потоків інформації кількісна оцінка інформаційних джерел набуває винятково велике значення, тому що дозволяє «розсортувати» технічні ідеї і відібрати для прогнозування інженерні рішення, що мають досить велику силу. Завдання полягає в обґрунтуванні досить загальних критерій, які синтезували б сукупності цілей для кожної стратегії і сукупність стратегій в їх множині. Такі критерії можна назвати пре дикторськими однієї стратегії або просто силою стратегії. Тоді корисною буде стратегія, яка має максимальне значення пре-дикторської сили.

 

 

Визначення оптимальних стратегій інженерного прогнозування

В основу сучасного інженерного прогнозування покладено системний аналіз, в силу якого потенційний об'єкт прогнозу представляється у вигляді фізичної системи, складається з ряду характерних підсистем. Наприклад, «будинок майбутнього» можна представити як систему, поділену на підсистеми: фундаменти, несучі конструкції, огороджувальні конструкції, перекриття, інженерне обладнання, комунікації та дах. «Шахта майбутнього» - система, що складається з підсистем: очисний комплекс, тимчасові комунікації (штреки), капітальні комунікації (квершлаги) і

1 2 3

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные