Интеллектуальная ценность экономических знаний

А натомість не відбувається серйозної структурної перебудови, тож «зростання» може закінчитися досить швидко. Тільки структурна зміна економі­ки здатна перетворити нашу державу на справді конкурентоспроможну. Нині 3—4% усього обсягу виробництва реального сек­тору економіки створюють високотехнологічні галузі. Це надто мало. І не більше 4— 5% усіх інвестиційних коштів вкладається у високі технології. Тобто ситуація у нас — суперкризова. Слід усвідомити, що нині не так важливе зростання валового національ­ного продукту, як докорінна перебудова економіки, яка має наблизитися до еконо­міки знань і стимулювати духовний злет нації.

Світова практика підтверджує: в різних країнах у різні періоди потужним чинни­ком активізації продуктивних сил і зро­стання економіки ставали вершини люд­ського духу: патріотизм, унікальна праце­здатність, самодисципліна, готовність до обмежень і нестатків, амбітність, прагнен­ня бути першими. Визначальним для сус­пільства є не так стан його економіки, як стан його духу. Первинні не державні чи комерційні банки та власні бізнеси, а саме людська віра, гідність і честь покликаних і обраних. Якщо ми їх збережемо, то легко компенсуємо втрату скарбів Полуботка, ак­тивів колишнього СРСР чи пограбовані олігархами багатства України.

Кардинальні зміни у світогляді людини, психології і свідомості не менш важ­ливі, ніж зміст матеріального, побутового життя суспільства. Адже вони зрештою є тими визначальними чинниками соціаль­них революцій, які зумовлюють грандіозні трансформації економічного та політично­го статусу певної країни чи світу загалом. Головним складником цих радикальних змін стала інтелектуальна і духовна енергія українського народу. А різноманітні форми земного буття — не що інше, як видиме вті­лення цієї енергії.

Найважливіше завдання нині — зберегти і вміло використати неймовірно високу енергію людей, активізованих Помаранче­вою революцією

Це доцільно зробити че­рез певний суспільний рух, залучивши на­род до активних дій, дати йому можливість впливати на ситуацію в країні, оскільки його енергія — найцінніше надбання дер­жави. Майдан був актом віри, до певної міри виявом ідеалізму і романтизму, адже прагматизм не здатний сподвигнути на таку організованість і піднесення духу. Віра й сьогодні керує суспільними реакціями більшості людей. Але управляти цим фено­меном традиційно неможливо, ним можна скористатися лише тоді, коли відбувається злет національного духу.

Майдан сколихнув і пробудив Україну, це неодмінно має матеріалізуватись у певні організаційні форми прояву громадської активності освітян, науковців, економістів, фінансистів, теоретиків і практиків. Украї­на із цвинтаря нереалізованих ідей і талан­тів має всі можливості перетворитися на потужний генератор креативних ідей. На­томість понад 50% українських учених сьо­годні працюють на зарубіжжя. І навіть не тому, що там більше платять, а тому, що ними там щиро цікавляться. А це творчій людині просто необхідно. Тому українська креативна енергія підживлює інші культу­ри, інші народи й держави. Україна має зро­бити все, щоб талановиті молоді люди змог­ли повернутися на Батьківщину і найпов­ніше реалізуватися саме тут.

Сьогодні відбувається масовий перехід розвинених країн світу на вищу, постіндустріальну стадію цивілізаційного роз­витку, яка докорінно відрізняється від ін­дустріальної. Якщо раніше панувало ма­теріальне виробництво, то нині — сфера послуг, тобто нематеріальна сфера. Але це не означає, що матеріальне виробництво зникло. Воно продовжує функціонувати, однак вже на вищому науково-технологіч­ному рівні. Так, у Сполучених Штатах Америки у сфері матеріального виробниц­тва зайнято лише 10% населення праце­здатного віку, зокрема у сільському госпо­дарстві — 2,5%,

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы