Интеллектуальная собственность в науке

використання будь-якого іншого результату науково-технічної творчості, не захищеного охоронним документом, укладатися не може. Предметом договору на використання може бути будь-який результат науково-технічної творчості — захищений і незахищений охоронним документом. Але при ньому слід мати на увазі, що не захищений результат науково-технічної творчості може використовуватися і без договору з патентовласником і без виплати йому належної винагороди. Такий результат правом не захищається, він захищається моральними засадами. Користувач, який поважає себе, не дозволить собі використовувати результат чужої творчої праці без згоди автора цього результату. Користувач, не обтяжений нормами моралі, може собі дозволити таке використання.

Все ж видається, що результат творчої діяльності, не захищений охоронним документом, є об’єктом права власності його творця. Використання цього результату без дозволу його власника буде порушенням цивільного права.

Відмінною ознакою договорів у сфері науково-технічної діяльності, на відміну від авторських договорів, є те, що вони обов’язково мають укладатися в письмовій формі. Але мова йде лише про договори на створення і використання об’єктів промислової власності. Чинне законодавство про промислову власність не містить вимог щодо нотаріального засвідчення зазначених договорів.

Особливістю договорів на створення і використання об’єктів промислової власності слід визнати ще одну відмінність цих договорів від авторських. Авторські договори в основному є договорами на створення і передачу творів для використання. Досить часто це може бути один і той же договір — договір на створення і передачу твору для використання. Подібні договори у сфері науково-технічної діяльності складаються, як правило, окремо — окремий договір на створення об’єкта промислової власності і окремий договір на використання цього об’єкта. Результат науково-технічної творчості не може стати предметом договору на використання до його відповідної кваліфікації належним державним органом

Як уже підкреслювалося, договір на використання повинен опиратися на охоронний документ.

Новим приписом чинного законодавства України про промислову власність є припис про визначення розміру, порядку обчислення та строків виплати винагороди за використання об’єкта промислової власності. За раніше чинним законодавством ці питання встановлювалися лише в нормативному порядку. Нормативні акти визначали як обчислювати розмір винагороди, за які об’єкти скільки платити, коли платити тощо. Чинне законодавство про промислову власність ці питання віддало на відкуп договірним сторонам. Вони самі мають визначати розмір винагороди, порядок її обчислення та строки виплати. Не можна стверджувати, що раніше існуючий порядок виплати винагороди був більш досконалий. Але не можна погодитися і з тим, що існуючий нині порядок більш простіший.

Накопичений досвід визначення розміру винагороди за використання об’єктів промислової власності в Україні ще малий. Правових підстав для цього також недостатньо. Тому важко в договорі визначити розмір винагороди. У момент укладення договору ще не відомо, який позитивний ефект принесе використання об’єкта промислової власності. А саме цей факт є визначальним для визначення розміру винагороди. Невідомо, якими будуть масштаби використання об’єкта та інші параметри використання. Тому, видається, для визначення розміру винагороди за використання об’єкта промислової власності мають бути вироблені певні критерії.

Варто звернути увагу й на те, що за загальним визнанням договори про створення і використання об’єктів промислової власності безперечно є цивільно-правовими. Проте з приводу того, до якого типу цивільно-правових договорів відносяться договори на створення і договори на використання об’єктів промислової власності, в спеціальній літературі до цього часу точиться

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Похожие работы