Интеллектуальная собственность как составляющая интеллектуального капитала

власності ми звертаємося сьогодні дедалі частіше. Нинішній підприємець, маючи у своєму активі продукт інтелектуальної власності, чудово розуміє, що цей продукт має певну ринкову вартість, а тому, знаючи його вартість, може розпоряджатися ним на свій розсуд: здати в оренду, продати, передати в заставу для отримання кредиту, розширити власний капітал тощо. Тобто цей продукт, часто не маючи матеріально-речової форми, може виступати і як товар, і як капітал.
  До основних властивостей будь-якого ринкового товару відносяться:
1) корисність;
2) рідкість – властивість, протилежна загальнодоступності;
3) універсальність – придатність до обміну на гроші або на будь-які інші ринкові товари.
   Корисність розуміється як здатність задовольняти будь-яку потребу. Тобто якщо об'єкт інтелектуальної власності нікому не потрібний, то він не може стати товаром. Найважливішою є властивість рідкості, що перетворює корисність продукту в комерційну цінність, а сам продукт – у товар.
  Рідкість для об'єктів інтелектуальної власності реалізується ідеально тому, що за визначенням об'єкт інтелектуальної власності повинен бути новим, оригінальним, неповторним. Наявність перших двох властивостей для матеріальних об'єктів звичайно майже автоматично забезпечує третю. Але для права інтелектуальної власності ця властивість має суттєві відмінності.
   З третьою властивістю товару – універсальністю – тісно пов'язана його оборотоспроможність, що припускає відчуження прав інтелектуальної власності як від індивідуума, так і від підприємства. Тільки у цьому випадку права на об'єкти інтелектуальної власності можуть обертатися як товар у його звичайному розумінні.

3

 Оборотоздатність об'єктів інтелектуальної власності.
  Об'єкти інтелектуальної власності можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
  Оборотоздатність інтелектуальної власності означає допустимість здійснення угод і інших дій, спрямованих на їхню передачу в межах цивільно-правових відносин.
  Залежно від цього всі об'єкти розділено на три групи: вільні в обороті, обмежені і вилучені з обороту.
  За загальним правилом об'єкти інтелектуальної власності можуть вільно відчужуватися (продаватися, даруватися, обмінюватися і т. п. ) або переходити від однієї особи до іншої в порядку універсального правонаступництва без будь-яких заборон чи обмежень, чи іншим способом. Винятки з цього правила можуть встановлюватися законом у відношенні повного вилучення об'єктів з обороту у встановленому ним порядку – для обмеження їх обороту. Вилученими з обороту вважаються об'єкти, що не можуть бути предметом угод і іншим способом переходити від одного до іншого в межах цивільно-правових відносин.
  Обмеження оборотоздатності полягає в тому, що окремі об'єкти можуть належати лише певним учасникам обороту або їх придбання і (чи) відчуження допускається тільки на підставі спеціальних дозволів.

4.  Термін служби об'єктів інтелектуальної власності.
  За терміном служби об’єкти інтелектуальної власності (ОІВ) поділяються на дві групи: ОІВ з встановленим терміном служби та ОІВ з невстановленим терміном служби. Ця обставина має важливі наслідки при визначенні вартості ОІВ як товару, а також при встановленні терміну його

1 2 3 4 5 6 7 8 9