Интеллектуальная собственность как составляющая интеллектуального капитала

природними ресурсами й орендними правами, є різновидами об’єктів інтелектуальної власності.  
  На підприємстві процес прийняття рішень про включення до складу нематеріальних активів об’єктів інтелектуальної власності звичайно починають з метою мінімізації оподатковування. Рішення питання включення виключних прав у число нематеріальних активів залежить від проведеної оцінки вартості об’єкта. При цьому як облікову одиницю вказують охоронний документ як еквівалент прав, що випливають з наявності цього документа.  
  У більшості випадків керівники фірм починають цікавитися включенням об’єктів інтелектуальної власності до складу нематеріальних активів при виникненні наміру збільшити статутний капітал організації. У процесі приватизації підприємств у більшості випадків вартість нематеріальних активів не враховувалася, причому основною проблемою звичайно є проблема визначення прав власності на об’єкти.
  При включенні нематеріальних активів у статутний капітал підприємства з іноземними інвестиціями можлива серйозна вартісна оцінка. Наприклад, вартість прав на два винаходи й одне ноу-хау в області машинобудування з доданої до них вартістю товарного знаку організації, може скласти суму порядку сотень мільйонів доларів
 

  Таким чином, об’єкти інтелектуальної власності, включені до складу нематеріальних активів підприємства, сприяють його процвітанню і функціонують як повноправні об’єкти власності.  

6.  Випадки, коли необхідно визначати вартість прав на об'єкти інтелектуальної власності
Вартість є однією з основних ознак товару. Щоб продати права на об'єкти інтелектуальної власності чи використати їх у власному виробництві, необхідно визначити їхню вартість.

Відповідно до Міжнародних стандартів оцінки (МСО-1, МСО-4) розрахунки вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності можуть виконуватися при визначенні:
–  оподатковуваної бази майна підприємств;
–  вартості виключних прав, переданих на основі ліцензійного договору чи договору про їхню переуступку;
– вартості об'єктів інтелектуальної (промислової) власності, що вносяться до статутного капіталу підприємства;
– розміру компенсації що необхідно виплатити згідно з чинним законодавством правовласнику за порушення його виключних (майнових) прав на об'єкт інтелектуальної власності.
  Необхідність оцінки вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності виникає також при постановці їх на бухгалтерський облік, приватизації, страхуванні, передачі у заставу з метою отримання кредиту, банкрутстві підприємства тощо.
   Потреба в оцінці вартості інтелектуальної власності виникає у зв'язку з:
– визначенням бази оподаткування в процесі придбання та продажу об'єктів інтелектуальної власності;
– здійсненням корпоративних операцій, пов'язаних з емісією (ремісією) статутних фондів господарських товариств;
– визначенням вартості виключних прав, що передаються на підставі договору купівлі-продажу об'єктів інтелектуальної власності чи ліцензійних договорів на право використання таких об'єктів;
– визначенням розміру компенсації (розміру відшкодування), яку потрібно сплатити відповідно до діючого законодавства власнику інтелектуальної власності за порушення його виключних прав;
–  внесенням об'єктів інтелектуальної власності при здійсненні інноваційних чи інвестиційних проектів;
– поширенням ринків збуту (шляхом надання франшизи (межі відхилення кількості поставленого товару від зазначеного у договорі) та ін. );
– організацією страхування;
– передачею інтелектуальної власності під заставу з метою отримання кредитів;
– визначенням збитків, отриманих неправомірним використанням об'єктів інтелектуальної власності;
– банкрутством підприємства у процесі його

1 2 3 4 5 6 7 8 9