Интернет как средство коммуникации людей

здійснення дрібних комерційних справ, а взагалі - для придбань і т. ін.

Найбільший інтерес в мережі для користувачів уявляє спілкування. Дійсно, Інтернет – це новий рівень комунікації. В Інтернеті не існує жодних границь: вільно спілкуються люди різних континентів; дві людини або відразу група людей. Людство тільки зараз стрімко намагається усвідомити, що ж трапилось з ним після будування та входження до глобальної мережі. Тому що це абсолютно нове, а для України все ще й неочікуване явище: новий засіб сприйняття та мислення, новий засіб будування відносин. Теоретичне вивчення психологічних аспектів віртуального спілкування допоможе у подальших практичних дослідженнях даної проблеми.  

ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНЕТ-СПІЛКУВАННЯ

У зв`язку із щорічним подвоєнням обсягу інформації надшвидкими темпами розвивається мова, і особливо її лексичний пласт. Хто, скажімо, з нашім батьків вільно користувався такими поняттями, як комп’ютер, сайт, чат, Інтернет? А тим часом сьогодні жодна наука без Інтернету немислима, тому що він став найпопулярнішим інструментом отримання актуальної інформації і свого роду засобом спілкування.

Спілкування в Інтернеті відбувається в клубах чи між власниками комп`ютерів. Відвідувачами клубів є переважно студенти чоловічої статі, які полюбляють розважитися в мережі, попрацювати, а нерідко й списати готовий реферат чи курсову роботу. Щодо жіночої половини, в клубах вона репрезентована надзвичайно бідно – студенток Інтернет цікавить переважно як джерело інформації.

Сучасне суспільство не дає можливості для повноцінного безпосереднього спілкування молоді, змушуючи її шукати якусь альтернативу.

Назвемо основні риси Інтернет-спілкування:

1.  Анонімність, яка може призвести до безкарності, розкутості, і безвідповідальності поведінки учасників спілкування.

2.  Відсутність невербальної інформації.  Як правило, спостерігається установка на бажані риси партнера.

3.  Добровільність контактів

Користувач добровільно зав'язує контакти чи може перервати їх у будь-який момент.

4. Стійке прагнення до емоційного наповнення тексту, що виражається у створенні спеціальних знаків для позначення емоцій.

5.  Прагнення до нетипової, ненормативної поведінки.  Найчастіше користувач презентує себе по-іншому, ніж у реальному житті, програє не реалізовані в діяльності поза мережею ролі, сценарії, і, не знаючи співрозмовника, створює його образ, відмінний від реального.

6.  Більша, ніж у реальному світі, залежність від співрозмовника у спілкуванні. Наслідком є порушення безпосереднього живого спілкування.

7.  Відсутність єдності простору і часу, тобто Інтернет дає можливість бути одночасно у різних місцях, а також спілкуватися з людьми з інших годинних поясів.

8.  Характер спілкування – майже завжди письмовий.

Причиною звертання до Інтернету як до інструменту спілкування може бути:

1.  Недостатнє насичення спілкуванням у реальних контактах. У подібних випадках користувачі швидко втрачають інтерес до Інтернет-спілкування, якщо виникають можливості для задоволення відповідних потреб у реальному житті.

2.  Можливість реалізації якостей особистості, програвання ролей, переживання емоцій, які з тих чи інших причин неможливі у реальному житті. Подібна можливість обумовлена перерахованими вище особливостями спілкування за допомогою мережі - анонімністю, нежорсткою нормативністю, своєрідністю процесу сприйняття людини людиною. Бажанням переживання тих чи інших емоцій пояснюється, ймовірно, і прагнення до емоційного наповнення тексту.

3. До можливості взаємодії "людина - комп'ютер" додається можливість комунікації "людина - комп'ютер -

1 2 3 4 5 6 7 8 9