Источники административного права

Розділ І «Загальні засади» визначає основи конституційного ладу України. У ньому Україна характеризується як демократична, соціальна та правова держава.

Розділ ІІ «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» поряд із положеннями загальних засад першого розділу, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека – найвища соціальна цінність (ст. 3) та що право кожного користуватися природними об’єктами права власності Українського народу (ст. 13), визначив такі права людини і громадянина: на вільний розвиток особистості (ст. 23); на невідчужуваність і непорушність прав і свобод людини (ст. 21); на необмеженість правового статусу людини і громадянина їхнім конституційним статусом (ст. 22); на недопущення звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод під час прийняття нових законів чи внесення змін у діючі закони (ст. 22); на свободу і рівноправність людей (ст. 21); на рівність конституційних прав і свобод громадян і рівність громадян перед законом (ст. 24); на рівність прав чоловіків і жінок (ст. 24); на єдність прав і обов’язків (ст. 24); на позбавлення громадянства і права змінити громадянство (ст. 25); на неможливість виселення громадянина України за межі України або видачі його іншій державі (ст. 25); на рівність правового статусу іноземців і осіб без громадянства з правовим статусом громадян України за винятками, встановленими Конституцією, законами і міжнародними договорами України (ст. 26); на право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 41); на рівноправність жінки і чоловіка у шлюбі (ст. 51); на рівноправність дітей незалежно від їх походження (ст. 52) та ін.

Розділ ІІІ «Вибори. Референдум» визначає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум й інші форми безпосередньої демократії (ст. 69).

Розділ ІV «Верховна Рада України» визначає, що парламент – ВРУ – є єдиним органом законодавчої влади в Україні, що формується у складі чотирьохсот п’ятдесяти народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування

Розділ V «Президент України» визначає, що Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років.

Розділ VІ «Кабінет Міністрів України» розкриває конституційно-правовий статус вищого органу в системі органів виконавчої влади, який в організаційному плані є відповідальним перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України.

Розділ VІІ «Прокуратура» визначає, що прокуратура не належить до жодної гілки влади – вона функціонує як незалежний державний орган і складає єдину систему.

Розділ VІІІ «Правосуддя» встановив, що правосуддя здійснюється лише судом.

У розділі ІX «Територіальний устрій України» з’ясовуються такі ключові поняття, як територіальний поділ держави, територіальний устрій, державний устрій.

Розділ Х «Автономна Республіка Крим» визначає основні засади конституційно-правового статусу АРК у складі України – коло тих повноважень, у межах яких ця автономія діє самостійно; систему і порядок формування та діяльності власних представницьких і виконавчих органів; предмет і характер її нормативно-правових актів; інші питання. Зазначається, що АРК є державою у складі суверенної України.

Розділ XІ «Місцеве самоврядування» визначає як право територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Розділ XІІ «Конституційний Суд України» визначає, що контроль за відповідністю законів та інших правових актів Конституції, тлумачення окремих її положень зумовлює створення компетентного й авторитетного органу, який функціонує самостійно і незалежно від будь-яких владних структур і відстоює принципи правової держави, – Конституційного Суду України.

Розділ XІІІ «Внесення змін до Конституції України» визначає процедури внесення змін до Основного Закону.

Отже, Конституція України є першоджерелом галузі адміністративного права, яке має шляхом розвитку та уточнення її положень визначити принципи, функції, форми, засоби і процедури забезпечення публічних прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, державного та загалом публічного інтересу суспільства.

 

3. Загальна характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення

Одним з основних джерел адміністративного права є Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП), який було прийнято 7 грудня 1984 р. і введено в дію 1 червня 1985 р. У ньому зосереджено матеріальні та процедурні норми, що охороняють важливі суспільні відносини у галузях, сферах і секторах суспільного життя через інститути адміністративного правопорушення та адміністративної відповідальності.

Незважаючи на те, що КУпАП було прийнято в попередню епоху, у цілому він відповідає вимогам сьогодення, оскільки до нього законами України було внесено понад 250 змін і доповнень, крім того деякі його застарілі положення були скасовані рішенням Конституційного суду України як такі, що не відповідають Конституції України1 . За структурою КУпАП складається з 5 розділів і 35 глав.

Розділ І «Загальні положення» складається з однієї однойменної глави та 6 чинних статей. Вони містять завдання та положення щодо системи законодавства про адміністративні правопорушення, компетенції та повноважень державних органів і органів місцевого самоврядування. Зокрема, відповідно до ст. 1 завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, установленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного й неухильного дотримання Конституції та законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

1 2 3 4 5

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные