Исторический процесс формирования и развития рынка

поняття багатовимірне, тому достатньо важко охарактеризувати його однозначно. В спрощеному, вузькому розумінні ринок можна розглядати як будь-яке місце торгівлі (обміну) товарами і послугами. Характерний, що в побутовому представленні  людей ринок як місце купівлі-продажу асоціювався перш за все з колгоспними продовольчими ринками, ринками сільськогосподарської і кустарної продукції, а також з базарами і ярмарками. Магазини роздрібної і оптової торгівлі не прийнято було називати ринками. Звідси спотворене, звужене уявлення про ринок навіть в найпростішому розумінні цього слова. Адже якщо ринок є місце купівлі і продажу, то немає різниці, в якій будівлі, під яким дахом або просто на вільному повітрі відбувається торгівля.

В більш узагальненому значенні ринок є вся сукупність процесів торгівлі, актів купівлі-продажу незалежно від того, де вони відбуваються. В даному випадку ринок розуміється як торгівля в широкому значенні слова, як ринковий процес об'єднання продавця з покупцем і характеризується багатьма екстериторіальними ознаками, такими, як вид товарів, що продаються, об'єм продажів і покупок (місткість ринку), спосіб торгівлі, рівень цін (дорогий, дешевий).

Вищеназвані визначення ринку неповними і односторонніми. Ринок є системою економічних відносин між людьми, підприємствами, державами, що спирається, перш за все на принцип, згідно з яким все в світі продається і купується, обмінюється на вільній основі, без примусу, але з дотриманням правил платності. Інакше кажучи, ринок — це економічні відносини, що будуються на основі ринкових законів і принципів.  

Товарне виробництво, як етап формування ринку

Є

Ф. Борісов зазначає, що “товарне виробництво – така система організаційно-економічних відносин, за якої корисні продукти створюються для їхнього продажу на ринку”. Система товарного виробництва має три найважливіші специфічні ознаки:

- відкрите господарство;

- розподіл праці;

- непрямі звязки.

Ці ознаки визначають відповіді на основні проблеми будь-якої економічної системи: що створювати, як застосовувати для цього фактори виробництва і для кого призначаються вироблені продукти.

Розгляну докладніше кожну з вищезгаданих основних рис товарного господарства.

По-перше, товарне виробництво грунтується на суспільному поділі праці, що склався між окремими господарськими одиницями. Розвиток поділу праці передбачає прогрес виробництва: зростання кваліфікації і вміння працівників, а також винайдення машин, що полегшують і скорочують працю, дозволяють одній людині виконувати роботу декількох. Збільшення виробництва благ на спеціалізованому підприємстві створює можливість і необхідність обмінювати їх надлишок на масу корисних речей, створених на іншому виробництві.

Ще один з класиків політичної економії Адам Сміт високо оцінював значення поділу праці для зростання добробуту всіх одноосібних власників: “Кожен працівник може мати значну кількість продуктів своєї праці понад ту кількість, яка необхідна для задоволення його власних потреб; і оскільки всі інші працівники опиняються в такому самому становищі, він виявляється спроможним обміняти більшу кількість своїх продуктів на більшу кількість виготовлених ними продуктів…”.

Таким чином, можна зробити висновок, що товарне господарство дає широкий простір загальному економічному закону поділу праці. У відповідності до цього закону економіка прогресує внаслідок дедалі якіснішої диференціації трудової діяльності. Зрештою виникає декілька форм поділу праці:

1) міжнародний поділ пораці (між країнами);

1 2 3 4 5 6 7 8