История компьютерного пиратства и системы защиты информации

технологій, проте, незважаючи на ці причини, які мають об’єктивне підґрунтя, ситуація потребує виправлення.

Світова практика свідчить про низький рівень правової захищеності, що одержують об'єкти комп’ютерної техніки. В Україні дискусії на цю тему, врешті–решт, зводяться до обговорення переваг і недоліків авторської і патентної правової охорони при застосуванні до об’єктів такого роду (причому недоліків виявляється більше, ніж достоїнств), а також до пропозицій розробити або нову правову охоронну систему, або систему, що уособлювала б конгломерат норм авторського і патентного права.

Вперше у світі програма ЕОМ як об’єкт правової охорони була зареєстрована у 1961 р. у США. Відповідно до циркуляру № 61 про реєстрацію програм ЕОМ необхідною умовою реєстрації для надання правової охорони цей документ визнавав наявність оригінальних особливостей елементів вибору, компонування і розміщення текстових фрагментів. У травні 1964 р. Відомство з охорони авторських прав (Copyright Office) оголосило, що починає приймати на реєстрацію програми ЕОМ. Незважаючи на сумніви в ефективності подібної охорони, така відома фірма, як IBM, зареєструвала багато своїх програм. У квітні 1965 р. була організована президентська комісія, завданням якої була розробка рекомендацій зі зміни патентної системи. У 1966 р. ця комісія зробила висновок про непатентоздатність програм ЕОМ. Того ж року патентне відомство видало тимчасові вказівки, згідно з якими певні алгоритми були визнані патентоздатними

У 1967 р. до Конгресу був внесений законопроект, у якому були враховані рекомендації комісії, однак проект зіткнувся із серйозними запереченнями і не був прийнятий.

Відповідні виправлення до закону про авторське право були прийняті у США лише в 1980 р. Треба зауважити, що багато програм у США визнаються охороноздатними відповідно до норм патентного права й існує навіть спеціальний клас у національній патентній класифікації. Однак ставлення до патентоздатності програм для ЕОМ має виражений періодичний характер, тобто критерії їхньої патентоздатності то посилюються, то істотно пом’якшуються. Чималою мірою це пояснюється і прецедентним характером англо-саксонської правової системи, коли судові рішення є не менш важливими джерелами права, ніж законодавчі акти конгресу.

Як уже згадувалося, програми для ЕОМ і в Україні, і в інших країнах охороняються авторським правом як твори літератури з усіма правовими наслідками, що випливають звідси, – міжнародні рекомендації сформульовані, зокрема, у Директиві Ради Європейського Співтовариства про правову охорону програм для ЕОМ від 14 травня 1991 р.

Чинним законодавством (ст. 8 Закону «Про авторське право і суміжні права») комп'ютерні програми віднесені до об’єктів авторського права, як і інші твори у галузі науки, літератури і мистецтва. Зрозуміло, що комп’ютерні програми мають мало спільних рис із творами літератури, тому норма ст. 18 Закону «Про авторське право і суміжні права» викликає принаймні здивування.

Чому ж для захисту програм для ЕОМ обрані засоби авторського права? На користь авторсько-правової охорони свідчать оперативність та дешевизна, у порівнянні з охороною за патентним законодавством (як це було б у випадку віднесення програм до винаходів). Так, наприклад, не виникає необхідності проведення експертизи щодо новизни й проходження інших етапів тривалої процедури патентування. Таким чином, з моменту завершення розробки програми для ЕОМ вона охороняється засобами авторського права. Причому охороняється не тільки твір у цілому, але і його частини у тому випадку, коли вони також носять творчий характер і можуть

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы