История развития волейбола

 У 1955 р. волейбол вперше з'являється у програмі Панамериканських ігор у Мехіко. Золоті медалі серед жінок виграє збірна Мексики, а серед чоловіків - збірна США.

 ФІВБ продовжує кампанію по включенню волейболу до Олімпійських ігор. І от у 1957 р. на честь 53-й сесії МОК, що відбулася у Софії, проводиться показовий міжнародний турнір, покликаний продемонструвати переваги волейболу як видовищного виду спорту. Після його закінчення чоловічий волейбол було включено до програми Олімпійських ігор. Трохи пізніше, у 1962 р. , МОК приймає волейбол як Олімпійський вид спорту серед жіночих команд.

 У цей час у багатьох країнах широко проводилися національні чемпіонати. Реакцією на це з боку ФІВБ була організація у 1963 р. першого розіграшу Кубка Європейських чемпіонів для клубних команд, а у 1965 р. у Польщі організовується перший Кубок Світу для збірних чоловічих команд. Поряд з цим, організовуються нові міжнародні змагання. У 1973 р. в Уругваї проходить перший Кубок Світу для національних жіночих збірних. У 1975 р. - перший чемпіонат Азії в Австралії і перший чемпіонат Африки серед жінок у Дакарі. У 1977 р. у Бразилії проводиться перший чемпіонат світу серед молоді, переможцями якого стають юнаки з СРСР і дівчата з Кореї.

 У 1964 р. у Токіо відбувся перший Олімпійський турнір з волейболу за участю 10 чоловічих і 6 жіночих команд, це було величезним досягненням волейболу. Радянська чоловіча і японська жіноча команди завоювали перші Олімпійські золоті медалі.

 Наприкінці 60-х - початку 70-х рр. у зв'язку із поширенням волейболу в усьому світі виникає необхідність узагальнення накопиченого досвіду змагань і тренерської роботи. Перший науковий симпозіум проходить у Празі, а через рік у Мехіко - перший Конгрес Центральної Америки з волейболу, безпосередньою передумовою якого послужив перший зональний чемпіонат. У цей же час утворюється тренерська комісія ФІВБ і проводяться перші курси підвищення кваліфікації для тренерів ФІВБ (Японія), куди з'їхалося 49 учасників із усіх континентів. Провідні тренери ділилися тут своїм досвідом.

 У 1970 р. у доповіді на конгресі ФІВБ, що проходив у Софії, відзначається, що до міжнародної волейбольної організації входить 108 національних федерацій і всі континенти, що культивують волейбол. Волейбол розвивається, удосконалюється і видозмінюється. Із середини 60-х рр. міні-волейбол стає популярним у багатьох країнах світу. Відгуком на це ФІВБ стала організація комісії з міні-волейболу і проведення у 1975 р. першого симпозіуму з міні-волейболу у Швеції, а у 1978 р. у Бахрейні перших міжнародних курсів для тренерів з міні-волейболу.

 У зв'язку з проведенням Олімпійських ігор-80 у Москві проходить конгрес ФІВБ, на якому учасників інформують про те, що до складу ФІВБ включено 135 національних федерацій. Проводяться чергові тренерські курси ФіВБ, у яких бере участь 1500 тренерів з 115 країн.

Пізніше конгрес ФІВБ, що відбувся в 1984 р. , приймає важливе рішення по програмі, структурі і керуванню міжнародною організацією. Доктор Рубен Акоста стає новим президентом ФІВБ, змінивши після 37- літнього терміну Поля Лібо, якого було обрано почесним президентом. Мексиканець Р. Акоста -один із найяскравіших прихильників нового різновиду волейболу. З його ініціативи відбуваються кардинальні зміни в правилах гри, спрямовані на її популяризацію.

 До середини 80-х рр. кількість членів ФИВБ збільшується до 156 національних федерацій. У 1984 р. проводяться ювілейні 100-і тренерські курси.

 Напередодні Олімпійських ігор-88 у Сеулі відбувся 21-й конгрес ФІВБ, на якому були прийняті зміни у регламенті вирішальної п'ятої партії: тепер вона повинна гратися по системі тай-брейк. Рубен Акоста переобраний на новий термін президентства

Склад ФІВБ - 175 національних федерацій, а у 1999 р. - 211 федерацій. Організовано нові змагання: Кубок Світу серед молоді, турнір Гран-Прі серед жінок, Кубок Світу серед клубних команд. На Олімпіаді вперше використовується статистика про команди і гравців з метою визначення кращого гравця з кожного аспекту гри.

 У 1990 р. почав розігруватися міжнародний турнір Світова Ліга за участю найсильніших чоловічих збірних команд з усього світу. Ці змагання були організовані з метою популяризації волейболу. У 1993 р. пляжний волейбол, що розповсюдився практично на всіх континентах, був визнаний МОК олімпійським видом спорту. У 90-і рр. з ініціативи Рубена Акости зроблено численні зміни у правилах гри, спрямовані на підвищення видовищності змагань.

Цікаві факти

Швидкість польоту м'яча при подачі у кращих гравців може досягати 130 км / ч.

Рекорд відвідуваності волейбольного матчу був встановлено 19 липня 1983 року.  За товариській грою збірних Бразилії і СРСР на знаменитому футбольному стадіоні «Маракана» спостерігали 96500 глядачів.

Першими подавати в стрибку почали бразильські волейболісти на початку 80-х, що дозволило їм завоювати срібло на Олімпіаді 1984 року.

 

Список використаної літератури

  1. Гезенцвей В. Р. , Поташник А. А. Судейство соревнований по волейболу. – М. : Фізкультура и спорт, 1993. ,
  2. Демчишин А. А. , Пилипчик Б. С. Підготовка Волейболістів. – К. : Здоров’я, 1999.
  3. Ивойлов А. В. Волейбол. – М. : Физкультура и спорт, 1991.
  4. Клещев Ю. Н. Волейбол. – М. : Физкультура и спорт, 1993.
  5. Пименов М. П. Волейбол. – К. : Здоров’я, 2005.
  6. Фурманов А. Г. Волейбол на лужайке, в парке, во дворе. – М. : Физкультура и спорт, 2002.
1 2 3