История возникновения и развития макроэкономической науки

поведінки держави, тобто макроекономічне регулювання і основи економічної політики.

Виходячи  з  цього, потрібно  розмежувати  дві сторони предмету макроекономіки - позитивну і нормативну. Позитивна М. це теоретична макроекономіка, специфічне завдання якої – привести в систему, пояснити і узагальнити факти, що стосуються механізму функціонування народного господарства як цілого.

Нормативна М. - це практичні рекомендації державі по проведенню певної економічної політики, пов'язаної  з  регулюванням е. с. чи переходом до іншої е. с.

Необхідно виділяти і прикладну  макроекономіку - конкретну економічну науку, що розробляє конкретні моделі розвитку економічної системи.

Ми вивчаємо теоретичний аспект макроекономіки.

Теоретична макроекономіка застосовує специфічний набір методів і прийомів дослідження свого предмету.

Широке застосування в макроекономіці знаходять кількісні методи, які допомагають  йти від відомих фактів до невідомих. При цьому використання цих методів опирається на моделювання макроекономічних процесів.

Аналіз макроекономічної системи на основі моделей проходить із застосуванням генетичного і функціонального підходів.

ex post- національне рахівництво,

ex ante - прогностичне моделювання.

Ex post (генетичний) аналіз базується на визначенні макроекономічних параметрів минулого періоду з метою отримання інформації про те, як національна економіка функціювала і які результати досягла. На основі результатів ex post аналізу робиться корегування макроекономічних концепцій та розробка нових.

Аналіз ex ante (функціональний) - це прогнозне моделювання економічних явищ та процесів на основі  певних теоретичних концепцій. Мета ex ante аналізу визначити, які фактори і яким чином будуть впливати на значення макроекономічних показників у майбутньому.

М

використовує діалектико-матеріалістичні методи, а саме: аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, абстракцію та інші.

Основним методом макроекономічного дослідження є економіко-математичне моделювання.

Макромоделі - це математичні рівняння, в яких виражені реальні економічні процеси в абстрактному та спрощеному  вигляді.

Створити модель - це означає знайти  функцію, яка пов'язує ендогенні та екзогенні параметри макромоделі.

Екзогенні величини - це величини,  що  знаходяться  поза макромоделлю (як правило, це технологія виробництва  та  характер поведінки економічних суб'єктів на кожному з ринків).

Ендогенні величини - це величини, що визначаються в результаті розв'язання моделі  (наприклад: величина  реального національного доходу, рівень зайнятості,  ставка реальної заробітної плати, реальна ставка процента, рівень цін).

Функціональні зв'язки між ендогенними параметрами  мають таку  класифікацію:

1. Поведінкові функції виражають  переваги,  які  склалися  в суспільстві.

2. Технічні функції характеризують технічну залежність.  

3. Інституціональні функції зображають інституціонально установлені залежності між параметрами моделі.

4. Дефініційні функції виражають залежності, які  виходять  з означення економічних явищ.

Макроекономічні моделі поділяються на динамічні та статистичні. Статистичні моделі фіксують економічний  процес  на початку та в кінці певного періоду і не зображають перехід від одного стану до іншого. Динамічні моделі зображають економічні процеси з урахуванням фактора часу.

  3. Функціональне призначення М. випливає із її предмету. До основних функцій М. слід віднести: теоретичну або пізнавальну (дослідження економічної системи та

1 2 3 4 5