И.Я. Франко как ученый и писатель. Его роль в формировании национально-культурного сознания народа

Висновки

Український народ в особі Івана Франка має найвищий творчий злет своєї інтелектуальної культури.

У своїх творах І. Я. Франко постає мислителем-гуманістом світового масштабу. Багатогранна творчість Івана Франка гідна великого подиву і викликає до себе постійний живий інтерес. Історичне значення творчості І. Франка дуже вагоме. Не було такого явища в тогочасному політичному й культурному світі, яке залишилося поза його увагою і яке б не знайшло у творчості письменника живого відображення. Він був прекрасним драматургом, вченим-філологом, літературним критиком, пропагандистом, перекладачем, істориком, соціологом, філософом.

При всій багатогранній діяльності й титанічній праці в особі Івана Франка виступав мислитель з широким світоглядом, який не тільки дійшов до наукового розуміння природи і суспільства в історично минулому розвитку, а й дивився вперед, у майбутнє історії людства, для наближення, якого він невтомно і з гарячковою пристрастю трудився.

Найчастіше про Івана Франка говорили як про письменника, поета, драматурга, публіциста і науковця, але менше як про соціолога.

Аналізуючи творчість та діяльність І. Франка ми приходимо до висновку, що Іван Франко – одна з найбільш видатних фігур української, вітчизняної і світової літератури, науки, громадсько-суспільної та політичної діяльності кінця XI – початку XX в. Революційний демократ і соціаліст, знайомий з марксизмом і близький до сприйняття ряду головних його ідей, він з'явився титанічною фігурою історичного переходу, переходу від революційно-демократичного до пролетарського етапу визвольного руху, і в цьому розумінні – видатним новатором у розвитку суспільної думки і естетичної свідомості на Україні.

У процесі розвитку суспільства важливе значення мають панівні ідеї, І. Я. Франка. Тому, будуючи в Україні демократичну державу та громадянське суспільство, мусимо дбати, щоб ідеї І Франка, які працюють і можуть працювати в рамках правового поля, відповідали гуманним, позитивним критеріям, спрямованим на консенсус та злагоду.

Іван Франко зробив величезний внесок у дослідження історії Галичини. Незважаючи на несприятливі умови в яких розвивалась культура та історія Галичини її досягнення, однак, були значними. Заслуга І. Я. Франка як історика полягає в тому, що він об'єктивно оцінив ці досягнення, вказав на їх значення в духовному зростанні галичан та їх національному розвитку.

Історик дав об'єктивну характеристику буремних років революції 1848-1849 рр. , які він вважав на західноукраїнських землях переломними. Описав також найважливіші роки революції. Широко висвітлив розгортання національно-визвольного руху у Східній Галичині. Також критичну оцінку дав Франко селянській реформі в Галичині в 1848 р. , вона суперечила оцінці цієї реформи буржуазними істориками, які всіляко вихваляли її.

Важливою є глибина Франкового аналізу під час розгляду ним соціально-економічних відносин у Галичині в другій половині ХІХ ст.

Підсумовуючи, необхідно сказати, що і Франкових працях загалом дана об'єктивна оцінка галицької історії, відзначені її сильні і слабкі сторони. Також високо цінив дослідник революційно-демократичну течію в історії Галичини і у визначенні критеріїв в її оцінці стояв на правильних позиціях.

 

Список використаних джерел:

  1. Басс І. , Каспрук А. Іван Франко: Життєвий і творчий шлях. – Київ: Наукова думка, 1993. – С. 428- 432.
  2. Берест Р. Внесок Івана Франка у розвиток археологічної науки Галичини / Р. Берест //Археологічні дослідження Львівського університету. Збірник наукових праць. – Львів, 2006. – Випуск 9. – С. 11-16.
  3. Берко П. Нова парадигма української філософії. – Дрогобич: "Коло", 2003. – С. 315.
  4. Берко П. , Небелюк М. Еволюція філософічно-політичних поглядів Івана Франка. – Борислав, 2001. – С. 187.
  5. Брагінець А. Філософські і суспільно-політичні погляди Івана Франка. – Львів: Книжково-журнальне видавництво, 2006. – С. 210.
  6. Вайнберг М. Іван Франко про становище трудящих Галичини під гнітом панської Польщі та австрійської монархії / М. Вайнберг. – К. : Дніпро, 2007. – С. 84.
  7. Горбач Н. До питання про філософські переконання Івана Франка// Іван Франко – письменник, мислитель, громадянин: Матеріали міжнародної наукової конференції – Львів, "Світ", 1998. – С. 148-150.
  8. Грабовецький В. Історико- краєзнавчі погляди Івана Франка в його праці «Галицьке краєзнавство. – К. : Нова зоря, 1989. – С. 64-65.
  9. Гуржій І. О. Іван Франко як історик селянства України / І. Гуджій. – К. : Вік, 1956. – С. 161.
  10. Загальнолюдські цінності в системі теоретичних поглядів І. Франка // Слово і час, 1990. – №8. – С. 37–42.
  11. Здоровега В. Іван Франко і українська публіцистика // Збірник праць кафедри української преси і Дослідницького центру історії західноукраїнської преси. – Вип. 7 – 2003. – С. 53-57.
  12. Злупко С. проблеми розвитку товарно-грошоаих відносин і лихварства в працях Івана Франка / С. Злупко // У збірнику: Іван Франко. Статті і матеріали. – Львів: Світ, 1960. – С. 122-126.
  13. Іван Франко і світова культура // Матеріали міжнародного симпозіуму ЮНЕСКО: В 3-х кн. – К. :Вища школа, 1990. – С. 136.
  14. Історія українськоїкультури: Енциклопедія. В 5 тт. , т. 4, кн. 2
    – К. : Українська енциклопедіяім. М. Бажана, 2008. – С. 35.
  15. Каліниченко В. Погляди Івана Франка на роль народних мас і особи в історії / В. Каліниченко // Наукові записи Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. – Т. ХV, вип. 8. – С. 123- 134.
  16. Кашуба М. Ідея суспільного прогресу в працях Івана Франка// Іван Франко – письменник, мислитель, громадянин: Матеріали міжнародної наукової конференції. – Львів, Світ, 1998. – С. 229-231.
  17. Коваленко Л. Іван Франко про історію феодально-кріпосницької епохи на Україні // Наукові записи Ужгородського університету. – Т. 25. – С . 84- 89.
  18. Кондратюк К. Іван Франко – дослідник історичної культури України // матеріали Міжнародного наукового конгресу,присвяченого 150-річчю від дня народження І. Франка. – Т. 2. – Львів: Панорама, 2010 – С. 154-160.
  19. Кононенко П. П. Українська література. Проблеми розвитку. – Київ, 1994. – С. 315.
  20. Лехман Т. Іван Франко – пропагандист краєзнавчих екскурсій // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2003. – № 41. – С. 22-34.
  21. Ломова М. Етнографічна діяльність Івана Франка – К. : Свічадо, 1957. – С. 99.
  22. Мороз З. Історична драма Івана Франка // Інтерес Франка до історичного минулого. Дослідження. – К. : Веселка, 2004. – С. 119.
  23. Мохнатюк І. Історичний процес в інтерпретації І. Франка // проблеми історії України ХІХ початок ХХ: – Збірник наукових статей . – К. : Академія, 2006. – Вип . ХІІ. – С. 175-182.
  24. Походзіло М. Робітнича тематика в творчості І. Франка – К. : Свічадо, 1956. – С. 151, 153.
  25. Скоморовський В. Погляди І. Франка на історію українського народу періоду середньовіччя та нового часу – Івано-Франківськ: Плай, 2004. –С. 264.
  26. Теорія та історіясвітової і вітчизняноїкультури. – Л. : Каменяр, 1992. – С. 68.
  27. Тюхлова И. Н. Культурологія // Спортивная панорама – №1 – 2000. – С. 6–7.
  28. Франко І. Галицьке краєзнавство / І. Франко // Твори в 50-ти томах. – Т. 46. – К. : Дніпро, 1986. – С. 150-160.
  29. Холодов Ж. К Історія культури: Навч. посіб. – К. : Вид центр «Академія», 2000. – С. 180.
  30. Якимович Б. Іван Франко – видавець // Книгознавчі та джерелознавчі аспекти. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. – С. 291.
1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные