Известные деятели Украинской библиотековедения (80-90 гг. ХХ в.)

План

Українське бібліотекознавство на зламі століть

Ада Семенівна Чачко

Кушнаренко Наталія Миколаївна

Слободяник Михайло Семенович

Таїсія Іванівна Ківшар

Використана література 


Українське  бібліотекознавство на зламі століть

Здобуття Україною незалежності суттєво сприяло розвитку вітчизняної гуманітаристики в цілому і бібліотекознавства зокрема. В цей період сформувалась інфраструктура бібліотекознавства, основними складовими якої є підготовка наукових кадрів, система професійних видань, бібліотечна освіта, спеціалізовані галузеві наукові установи. Підготовка наукових кадрів в Україні здійснюється через аспірантуру і докторантуру. Ефективно працюють спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій, що організовані при Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського (НБУВ) і Харківській державній академії культури (ХДАК). Це дозволило принципово змінити кадрову ситуацію. Якщо в перші роки незалежності провідні вчені А. С. Чачко (1992 р. ) та Н. М. Кушнаренко (1993 р. ) захищали свої докторські дисертації у Москві, то з 1995 року захист почав відбуватися в Україні. За цей час докторами наук із бібліотекознавства (за порядком захисту) стали: М. С. Слободяник, В. О. Ільганаєва, Т. І. Ківшар, В. В. Дерлеменко, А. А.  Соляник, Л. Г. Петрова, Т. В. Новальська, В. М. Горовий, І. О. Давидова, Г. В. Шемаєва. Ці вчені визначальним чином впливають на розвиток вітчизняного бібліотекознавства шляхом підготовки фундаментальних публікацій і формування власних наукових шкіл.

В Україні, при провідних бібліотеках і навчальних закладах, виходить низка фахових часописів, у яких дослідники мають можливість оприлюднювати результати наукових розвідок – „Бібліотечний вісник” – видавець НБУВ; „Бібліотечна планета” – видавець Національна парламентська бібліотека України (НПБУ); „Вісник Книжкової палати”; „Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія” – видавець Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв; „Вісник Харківської державної академії культури” (ХДАК).

Попри певний занепад бібліотечної освіти вагомий внесок у розвиток бібліотекознавства здійснює професорсько-викладацький склад спеціальних кафедр вищих навчальних закладів.

Суттєво сприяє розвитку бібліотекознавства діяльність національних бібліотек України та провідних книгозбірень, що мають статус наукових установ

Далі ми відобразимо бібліотекознавчий доробок провідних вчених та наукових колективів України.

Ада Семенівна Чачко

А. Чачко розпочала трудову біографію в 1957 р. молодшим бібліотекарем, потім була бібліотекарем масової бібліотеки ім. О. С. Пушкіна м. Києва. Працювала старшим бібліотекарем, завідувачем відділу комплектування, в 1961–1973 рр. – завідувачем відділу методичної роботи бібліотеки Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького.

У 1973 р. прийшла в ЦНБ АН УРСР (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), де обіймала посади головного бібліотекаря, зав. відділу бібліотекознавства, старшого наукового співробітника відділу книгознавства.

Наукову діяльність розпочала в середині 1960-х рр. , обравши об’єктом вивчення особливості бібліотечної професії, соціологію й психологію. Її численні наукові праці, кандидатська та докторська дисертації заклали основи бібліотечної професіології як окремої дисципліни в радянському і українському бібліотекознавстві. Професор, старший науковий співробітник із соціології культури, науки, освіти, академік Міжнародної академії інформатизації А. Чачко брала активну участь у національних і міжнародних професійних заходах. Шість років очолювала кафедру бібліотекознавства Київського національного університету культури і мистецтв.

У коло інтересів Ади Семенівни входили як суто наукові, так і практичні, соціальні й психологічні аспекти бібліотечної діяльності. Вона була надзвичайно ерудованою людиною і прищеплювала своїм учням навички широкого погляду на предмет вивчення, використання даних суміжних з бібліотекознавством гуманітарних наук.

А. Чачко підготувала близько 15 аспірантів, одного доктора наук, була членом спеціальних вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій, членом науково-методичної комісії при Міносвіти України, редколегій бібліотечних часописів і збірників наукових праць. Багато років співпрацювала з журналом «Бібліотечна планета».

Серед нагород Ади Семенівни – медалі «1500- річчя Києва» (1983) і «Ветеран праці» (1986), почесні грамоти Міністерств культури СРСР та УРСР, Президії АН України, Подяка Міністерства культури і мистецтв України, відзнака Української бібліотечної асоціації – диплом «За відданість бібліотечній справі».

28 серпня 2011 року пішла з життя Ада Семенівна Чачко. Українське бібліотекознавство втратило видатного вченого, а бібліотечна спільнота – мудру наставницю, колегу, знавця бібліотечної професії. Вона була чуйною жінкою, відданою дружиною, матір’ю.

Кушнаренко Наталія Миколаївна

Кушнаренко Наталія Миколаївна — науковець у галузі документознавства, бібліотечного краєзнавства, бібліотечно-інформаційної діяльності. Доктор педагогічних наук Російської Федерації (1994), доктор педагогічних наук України (1998), професор, заслужений працівник культури України (1999).

Автор понад 200 наукових і навчально-методичних праць, серед яких 3 підручники, 3 навчальних посібники, 61 навчально-методична робота, понад 100 наукових статей і 50 тез доповідей. Н. М. Кушнаренко — заступник відповідального редактора наукової збірки «Вісник Харківської державної академії культури», член редколегії наукових журналів «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», «Бібліотечна планета», «Вісник Книжкової палати» та ін. Організатор понад 40 науково-практичних конференцій міжнародного, всеукраїнського і регіонального рівнів.

1 2 3 4

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные