Конституция Украины как основа гражданского законодательства Украины

Зміст

Вступ

1. Цивільне законодавство

2. Поняття та загальна характеристика джерел цивільного права

3. Закони цивільного законодавства, як відображення конституції України

Висновки

Список використаних джерел літератури

 

 

Вступ

Як не парадоксально але джерелом цивільного права є саме право. Такий підхід продиктований закріпленням у ст. 8 Конституції України пріоритету права над законом. Мова йде про природні права які  надані людині не залежно від того формалізовані вони у якомусь нормативному акті чи ні. З прогресом ці права лише наповнюються більшим і гарантованим змістом. Так право на збереження життя хворого залежить від досягнень медицини, винайденням ефективних лікарських препаратів для подолання недуги, їх доступністю для пересічного громадянина. При рівному природному праві на життя заможної  людини, яка має  достатньо коштів для лікування (пересадки враженого недугою органу) є більш гарантованим.

Разом з тим пріоритет права над законом не є абсолютним і належним чином не забезпеченим. Справа у тому, що ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Звідси чиновник, той же суддя при вирішенні спору приречений керуватися не правом, а законом тобто позитивним правом.  

Джерело цивільного права — це форма вираження цивільно-правових норм, що мають загальнообов'язковий характер. У цивільно-правовій системі України основним джерелом цивільного права є нормативно-правовий акт, а в окремих випадках — також звичай та договір.

Цивільне законодавство — це сукупність нормативно-правових актів різної юридичної сили, які містять цивільно-правові норми. Ієрархія системи нормативно-правових актів обумовлена їх юридичною силою.

Основу цивільного законодавства становить Конституція України (ч. 1 ст. 4 ЦК)

В її нормах закладені цивільно-правові засади регулювання відносин власності (ст. ст. 13, 14, 41), особистих немайнових прав (ст. ст. 3, 21, 23, 24, 27, 28, 29, 31, 32), відносин інтелектуальної власності (ст. ст. 41, 54), підприємницької діяльності (ст. 42) тощо. Вона наділена вищою юридичною силою і може бути застосована безпосередньо до врегулювання цивільно-правових відносин, оскільки є нормативно-правовим актом прямої дії.

Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК). ЦК України було прийнято 16 січня 2003 року і він вступив у силу з 1 січня 2004 року. За структурою ЦК України містить 1308 статей в 90 главах, зібраних у 6 книг:

1 книга — Загальні положення;

2 книга — Особисті немайнові права фізичних осіб;

3 книга — Право власності та інші речові права;

4 книга — Право інтелектуальної власності;

5 книга — Зобов'язальне право;

6 книга — Спадкове право.

Окремо слід також зупинитись і на актах, що їх видає судова гілка влади, та їх впливі на регулювання цивільних правовідносин. Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. До системи судів в Україні належать Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції.

Мета курсової роботи полягає у визначенні і вивченні КУ, як основу ЦК

Завдання курсової роботи обумовлені її метою:

  • виявити та опрацювати фахову літературу з теми курсової роботи;
  • розкрити структуру та визначити (розділи, та закони ЦК, в яких містяться положення КУ).

Об’єктом дослідження для даної курсової роботи є Цивільний кодекс , Конституція України.

Предметом є дослідження особливостей Цивільного кодексу, та його безспосередній зв'язок з Конституцією України.

Методи дослідження: обумовлені об’єктом і предметом курсової роботи.

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные