Метафора

План

1. Поняття метафори та метонімії

2. Метафора й метонімія як чинники творення й розвитку української технічної термінології

3. Статична та динамічна метафора в сучасному українському політичну дискурсі

Список використаної літератури

 

1. Поняття метафори та метонімії

Метафора (грец. metaphora — перенесення) — один із основних тропів поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастним порівнянням, тому посідає синтаксичне місце, призначене для предиката («факіл неба цвіте глечиками хмар» — Василь Голобородько). Це — перехід інтуїтивного осяяння у сферу раціональних понять. І що далі містяться один від другого протиставні розряди об'єктів, то яскравіша метафора, яка прагне на відміну від символу, зосередитися в образній оболонці.
Метафора - це перенесення назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними. Наприклад: вушко чашки, голівка часнику, ріка спогадів, вогонь почуттів, час біжить, сонце усміхається, ліс спить. Різновидом метафори є метафоричний епітет - художнє означення, яке образно характеризує якийсь предмет чи явище. Наприклад: блискуча відповідь, колючий погляд, золоті руки, солодкі мрії.
За стилістичним забарвленням серед метафор розрізняють:
• стерті метафори, які втратили свою образність: ніжка стола, ручка дверей, вушко голки, чутки ходять, день пройшов;
• образні загальномовні метафори: час біжить, дні летять, гроші тануть, холодний прийом, тепла атмосфера;
• образні індивідуально-авторські метафори: Кипить у нас в артеріях сучасність (Ліна Костенко); Поезія згубила камертон (Ліна Костенко).
Метонімія - це перенесення найменування з одного предмета чи явища на інший предмет або явище на основі суміжного зв’язку між ними (але не подібності). Наприклад: Київ спить (тобто жителі Києва сплять), чайник кипить (тобто вода в чайнику кипить), випити чарку (тобто чарку алкоголю), читати Коцюбинського (тобто твори Коцюбинського), слухати Веделя (тобто музику Веделя).
Різновидом метонімії є синекдоха, що характеризується кількісною заміною понять: перенесенням назви з частини на ціле і навпаки, з загального на одиничне чи навпаки, з родового поняття на видове і навпаки

Наприклад: чорна борода засміялася (тобто людина з чорною бородою засміялася), пофарбувати вікна (тобто рами вікон), абітурієнт повинен володіти державною мовою (маються на увазі всі абітурієнти), берегти копійку (тобто гроші).
Сконцентровуючи та узгоджуючи у своєму потужному семантичному полі найвіддаленіші чи найнесумісніші асоціації, метафора постає суцільним нечленованим тропом, який може розгортатися у внутрішній сюжет, несприйнятний з погляду раціоналістичних концепцій. Метафора тут подібна дозагадки, але з тією відмінністю, що не підлягає декодуванню, вимагаючи визнання за собою нової реальності, побудованої за естетичними принципами.
Дискусійною проблемою є пояснення механізму метафори, який розглядається в різних аспектах.

2. Метафора й метонімія як чинники творення й розвитку української технічної термінології

Метафора й метонімія завжди перебували в полі зору мовознавців. На сучасному етапі розвитку лінґвістичної думки дослідження зосереджуються навколо кількох стрижневих питань, пов’язаних з пізнавальною сутністю, функціями та стилістичними можливостями метафори й метонімії.
Метафора й метонімія властиві для різних етапів розвитку української технічної термінології. На початковому етапі формування цієї термінології особливо важливим є переосмислення загальновживаної лексики, у результаті чого відбувається первинна наукова ідеалізація об’єктів, процесів, характеристик картини світу, засвідченої в побутовій свідомості. Утворені таким чином терміни у своїй більшості позначають поняття техніки, які давно стали конститутивними елементами наукової картини світу. Це дозволяє стверджувати, що досліджувана сфера спеціальної лексики почала формуватися саме на ґрунті основного словникового фонду мови. Загальномовна лексика є базою розвитку української технічної термінології, витоком її формування.
Шар загальновживаної лексики, одиниці якого внаслідок метафоризації отримали спеціальні значення в технічній термінології, представлений різноманітними назвами, що дає можливість виокремити 13 тематичних груп:
1) дії та процеси / опредмечені дії та процеси (намивати, нести, обсаджувати, обчісувати, відпускати, відстоювати, запам’ятовувати, пришивати, відмова, кручення, зараження, ковзання, перехід);
2) ознаки, якості людини, предметів (незахищений, агресивний, активний, безвідмовний, жорсткий, затяжний, холостий, чутливий, витривалість, сумісність, живучість, крихкість);
3) предмети побуту (бочка, ножиці, постіль, коромисло, щітка, стакан, стілець, сітка);
4) знаряддя праці (мотовило, мотика, молот, бияк, веретено, граблі, пила, плуг, різак, сікач, долото, ковадло, шкребок);
5) засоби пересування та їхні частини (візок, каретка, лижви, полоз, полозок, човник);
6) споруди, будівлі та їхні частини (башта, міст, люк, ляда, настил, поверх, поміст, поріг);
7) елементи одягу (манжета, муфта, оборка, ґудзик, петля, підкладка, рукав, сорочка, кожух, фартух, юбка, шлейф, муар);
8) прикраси та аксесуари (вінець, гребінка, серга, стрічка, коронка, шпилька);
9) продукти харчування (розсіл, ропа, масло, сало, сухар);
10) назви осіб (двійник, заспокоювач, клієнт, носій, редактор, складач);
11) частини тіла людей, тварин (ніс, нога, волосок, губа, палець, плече, п’ята, рука, лапа, оперення, панцир, кіготь, крило, крильце, хвіст, шип, перо);
12) назви тварин, комах, риб, земноводних (миша, бики, глухар, гусениця, свинка, собачка, журавель, змійка, кішка, клоп, черв’як, козел, краб);
13) природні об’єкти, рослини (гірка, грот, ґрунт, пік, рівчак, западина, канавка, уступ, устя, шишка).
Ознакою, на основі якої відбувається перетворення початкових значень, може бути схожість функції, зовнішня схожість, функційна й зовнішня схожість та інші. Найпоширенішою є метафора, що ґрунтується на схожості функції, оскільки принцип функції, дії є основною категорією техніки. Часто вживаною є також метафора за зовнішньою схожістю порівнюваних об’єктів, функційною й зовнішньою схожістю.

1 2 3 4 5 6