Метафора

У сучасних текстах функціонують також динамічні, індивідуальні метафори, які відрізняються від статичних "непередбачуваністю, оказіональністю" [11]; вони - особливо яскравий риторичний засіб у мовленні окремих суб'єктів політичного дискурсу, вияв індивідуальності, самостійності оцінок політичних реалій:

Прем'єрська посада є першим ступенем ракети, що летить у велику політику. (ПіК. - 1999. - 4 - 10 груд. , О. Чекмишев); Процес "великого переманювання" депутатів під тандем "Ющенка-Плюща", як молоде вино, вже пройшов етап бродіння. (Високий замок. - 2001. - 1 черв. , Т. Батенко); Якщо уявити всю Європу комунальною квартирою, то Україна - це кімната, в яку (через завжди відчинені вікна) лізе всяка погань. Тому для сусідів єдиний порятунок - забарикадувати двері. (ПіК. - 1999. - 26 лист. , Т. Чорновіл); На зміну марксистській ідеології нам хочуть одягнути демо-ліберальні окуляри з космополітичними скельцями (Високий замок. - 2000. - 21 лист. , О. Тягнибок); Рух мав би залишатися громадською організацією, своєрідноюпарасолькою для різних політичних сил національно-патріотичного і державницького спрямування. (Високий замок. - 2000. - 19 груд. , О. Влох); Відбулося зведення до маргінесу лівого представництва парламенту, відведення ролі антикваріату лідерам лівого піднебесся - Петрові Симоненку, Наталії Вітренко, Олександрові Морозу та Олександрові Тткаченку (Високий замок. - 2000. - 18 лист. , Т. Батенко).

Кожна динамічна, індивідуальна метафора - "це духовний дотик, що викликає своєрідний стан благодаті" [12, 219], кожна повторена, статична лише підтверджує тезу про результативність, ефективність втілення за допомогою мови готових моделей світу у когнітивну систему реципієнта.

Межа між динамічними та статичними метафорами у політичному дискурсі не досить чітка, оскільки найбільш вдалі динамічні, індивідуальні метафори з часом стають статичними, колективними; і навпаки, від статичних метафор можуть утворюватися динамічні індивідуальні похідні. Окремі метафори стають статичними впродовж короткого проміжку часу. Так, з'явившись в українському політичному дискурсі наприкінці минулого століття, метафора з оболонкою-дієсловом клонувати (і відповідними оболонками-іменниками клонування та клон) стала особливо популярною в період парламентської виборчої кампанії 2002 року:

Мені здається, що якісь треті сили зацікавлені у дальшому клонуванні Руху. (Експрес. - 2000. - 30 лист. ); Попередні вибори засвідчили, що чимало українських політиків і партій не проти скуштувати чужої слави за безцінь, тому і з'явилися в мажоритарних округах однофамільці, а серед партій - різноманітні "клони", які дуже часто відрізнялися одна від іншої тільки порядком однакових слів у назві. (Поступ. - 2002. - 26 - 27 січ. ); Ще однією цікавою категорією кандидатів у депутати є політичні клони або двійники однофамільці відомих політиків. (Поступ. - 2002. - 22 лют

); Послуги політичного клона коштують 1-3 тисячі доларів (Поступ. - 2002. - 1 лют. ); Мені здається, що якісь треті сили зацікавлені у дальшому клонуванні Руху (Експрес. - 2000. - 30 лист. ); Адже три роки тому багато хто з них [рухівських функціонерів] активно підтримував рухівське клонування, щоб і для себе здобути якусь посаду (Поступ. - 2002. - 19 - 20 лют. ); Рух сьогодні клонують радше ті, хто прийшов до нього у другому ешелоні. (Експрес. - 2000. - 30 лист. ).

Метафори фігурують не лише у текстах, а й у назвах політичних сил; одним із прикладів цього явища є назва блоку "Команда озимого покоління" що передає, за задумом її творців-іміджмейкерів, основне кредо цього політичного об'єднання. Конотативні семи значення слова "зима" - холод, спокій, застій, бездіяльність (особливо характерна в цю пору року для українців - споконвічних землеробів), одноколірність, консерватизм, відмирання природи - стають характеристикою та оцінкою тих процесів та явищ, що відбувалися в українському суспільстві протягом перших десяти років незалежності. А позитивні конотації слова "озимий" (метафора належить до семантичного типу "ботанічна та землеробська") - молоді весняні паростки, що зігрілися під снігом, увібрали всі сили землі і енергію талого снігу як досвід попереднього покоління, - створюють відповідну позитивну характеристику політичної сили. Метафору "Команда озимого покоління" слід трактувати як динамічну, незважаючи на високу частотність використання в сучасному політичному дискурсі, оскільки вона є постійною назвою політичної реалії. Метафори, похідні від ключового слова "озимий", є важливим компонентом рекламно-агітаційних передвиборчих матеріалів цього блоку: Час прийти новому поколінню -"озимому", яке вже виросло під "снігом" старих проблем; Ми проростемо цієї весни, якщо нас не виморозить весна, що може виявитися по-зрадницьки нетеплою. У ваших силах допомогти нам розквітнути (Поступ. - 2002. - 28 берез. ).

Порівнявши статичні та динамічні метафори щодо рівня експресії та оцінки, можна зауважити, що статичні мають слабшу експресію, можуть бути нейтральними в емоційно-оцінному плані, тоді як похідні від них динамічні характеризуються яскравим емоційно-оцінним забарвленням. Це добре видно на прикладі утворення динамічних метафор від статичної гілка влади. Статична метафора у реченні має нейтральне емоційно-оцінне забарвлення: ПРП непокоїть нечіткий розподіл сфер компетенції між гілками державної влади та органами місцевого самоврядування. (Високий замок. - 2000. - 24 жовт. ). Похідні від неї динамічні метафори характеризуються яскравою експресивністю та оцінністю:

Хоч раз на рік дві гілки влади бувають не колючими (Високий замок. - 2001. - 6 черв. , Б. Козловський); Чи зарясніють гілки влади новими плодами? (Високий замок. - 1998. - 6 серп. , Н. Балюк); Виростає таке собі владне дерево, що називається монополія. Усі гілки мають рости з одного стовбура і з одного місця, а всі листочки шелестітимуть одну і ту ж мелодію(Високий замок. - 2001. - 1 черв. , Н. Балюк).

1 2 3 4 5 6