Модели словообразования современного французского языка

Таким чином, ми не можемо погодитися з точкою зору Н. М. Малкіної, яка відносить утворення з компонентами -clé, -pilote ,-choc до сполучень слів стверджуючи, що семантичний зв'язок іменника-етимону та відповідного другого компонента не порушується, і що ці компоненти у вільному субстантивному вживанні мають аналогічне пряме чи переносне значення [8,71].

Отже, варто зробити висновок, що порівняння семантичної структури інших елементів у складі виробничих конструкцій і їх автономних корелятів показує, що у цих елементів спостерігається становлення нового узагальненого значення, близького до словотвірного. Таке значення з'являється у елементів на основі семантичної структури, яка була притаманна йому як окремому слову, але слід відзначити, що це значення виступає завжди в перетвореному вигляді - з більшим ступенем узагальнення, наближаючись до категоріального значення.

 

Висновки

Проведене дослідження з вивчення словотворчої системи сучасної французької мови показує, що остання є єдиною, однорідною.

Лексика французької мови широко відображає суспільне життя людини, його матеріальну і духовну культуру, і тому перебуває в стані безперервної зміни. Кожне нове явище, винаходи, відкриті в науці отримують свої найменування, при цьому або створюються нові слова і словосполучення, або використовуються колишні слова в новому значенні.

У залежності від поставлених на початку дослідження задач, ми прийшли до наступних висновків.

  1. Для того, щоб знати, як утворюються нові слова у французькій мові, необхідно було ознайомитися з деякими поняттями словотвору. Основними поняттями словотвірного процесу є: словотвірний тип, словотвірна модель, словотворча парадигма, словотвірне гніздо, словотворчий ряд.
  2. Розглянувши морфологічні та морфолого-синтаксичні способи словотворення, а саме: суфіксацію, префіксацію, словоскладання і лексикалізацію, запозичення, абревіацію, усічення, ми прийшли до висновку, що всі ці способи словотвору є досить продуктивними у сучасній французькій мові.
  3. Проведене дослідження з питання продуктивності словотвірної структурної моделі N1 + N2, а також конструкцій освічених з даної структурної моделі: N +-clé, N +-pilote, N +-choc дозволяє зробити висновок, що в даний час дана структурна модель є дуже продуктивною та активної словотворі. Порівняння семантичної структури других елементів у складі зазначених похідних конструкцій і їх автономних корелятів показують, що у цих елементів спостерігається становлення нового узагальненого значення, близького до словотвірного. Це значення з'являється у елементів на основі семантичної структури, яка була притаманна йому як окремого слова, це значення виступає завжди в перетвореному вигляді - з більшим ступенем узагальнення.

Аналіз розглянутих в дипломній роботі способів словотвору дозволяє говорити про їх життєздатність, активність, продуктивність в в системі словотвору французької мови.

 

Список використаних джерел

  1. Гаг В. Г. Введення у французьку філологію. - М. : Просвещение, 1977. - 184 с.
  2. Долінін К. А. Стилістика французької мови. - М. : Просвещение, - 1987. - 304 с.
  3. Кодухов В. І. Загальне мовознавство. - М. : Вища Школа, 1974. - 302 с.
  4. Кубрякова О. С. Що таке словотвір?. - М. , 1980. - 138 с.
  5. Левіт З. М. Лексикологія французької мови. - М. , 1979. - 148 с.
  6. Ляхова А. С. Витоки формування французької словотворчої системи. - М. , 1982. - 214 с.
  7. Малкіна Н. М. Структурні, семантичні та ономасіологічні характеристики аппозітівних комплексів французької мови. - Вороніж, 1990. - 88 с.
  8. Моташко В. П. До питання про номінативні мовні одиниці невизначеного словотвірного статусу (на матеріалі новоутворень французької мови) / / Сб. : Нові явища і тенденції у французькій мові. - М. , 1984. - 190 с.
  9. Раєвська О. В. Словотворча системність лексики французької мови / / Філологічні науки. - 1990. - № 3. - С. 87-95.
  10. Скреліна Л. М. Історія французької мови. - М. , - 1972. - 311 с.
  11. Солнцев В. М. Мова як системно-структурне утворення. - М. , 1977. - 250 с.
  12. Ступінь Ю. С. Основи загального мовознавства. - М. : Просвещение, - 1978. - 213 с.
  13. Степанов Ю. С. Структура французької мови. - М. : Вища Школа, 1985. - 223 с.
  14. Суслова Ю. І. Еволюція книжкової основи в словотворенні французької мови / / Проблеми лексики. - М. , 1980. - 183 с.
  15. Тархова В. А
    Хрестоматія з лексикології французької мови. - Л. : Просвіта, 1972. - 140 с.
  16. Тихонов О. М. Формально-семантичні відношення слів у словотвірному гнізді. - М. , 1974. - 181 с.
  17. Халіфман Е. А. , Макєєва Т. С. , Раєвська О. В. Словотвір у сучасній французькій мові. - М. , 1983. - 128 с.
  18. Щелок Е. А. , Комаров Д. Посібник з французької лексикології. - М. , 1970. - 263 с.
  19. Bally Ch. Linguistique générale et linguistique franзaise. - Berne. , 1944. - 318 c.
  20. Bauche H. Le langage populaire. - P. , 1946. - 281 c.
  21. Calvet L. Vider les incrustes / / Le Franзais dans le monde. - 1987. - № 213. - C. 36-38.
  22. Davan M. , Cohen M. Le franзais vivant. - P. , 1972. - 418 c.
  23. Dauzat A. La langue franзaise d'aujourd'hui. - P. , 1937. - 215 c.
  24. Dubois J. Etude sur la dérivation suffixale en franзais moderne et contemporain. - P. , 1962. - 307 c.
  25. Gatigny M. Naissance de la notion de norme en franзais / / Le franзais dans le monde. - P. , 1982. - № 412. - C. 28-36.
  26. Guilbert L. De la formation des unités lexicales. - P. , 1971. - 325 c.
  27. Hagіge C. La langue franзaise est saine donc exportable / / Le Fraзais dans le monde. - 1988. - № 214. - C. 26-28.
  28. Sauvageot Au. Portrait du vocabulaire franзais. - P. , 1978. - 185 c.

Список використаних словників

  1. Гак В. Г. , Ганшина К. А. Новий французько-російський словник. - М. : Російська мова, 1994. - 1194 с.
  2. Juilland A. Dictionnaire inverse de la langue franзaise. - P. , 1965. - 984 c.
  3. Le Petit Larousse illustré. - P. , 1995. -1825 C.
  4. Nouveau Petit Larousse illustré. - P. , 1980. - 1813 c.
1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы