Надзор как способ обеспечения законности в публичном администрировании

3. 2 АДМІНІСТРАТИВНИЙ НАГЛЯД ДЕРЖАВНИМИ ІНСПЕКЦІЯМИ

При розгляданні питання Адміністративного нагляду державними інспекціями слід зазначити, що усі інспекції залежно від компетенції можна поділити на дві групи:

1) ті, що мають повноваження міжвідомчого (надвідомчого) характеру (ДАІ, Держпожнагляд, тощо) є державними інспекціями. Вони здійснюють свої функції у межах наданої компетенції незалежно від відомчої підпорядкованості об'єктів.

2) ті, що не мають таких повноважень, тобто здійснюють свої функції тільки в межах того чи іншого відомства (інспекція польотів цивільної авіації, інспекція особового складу, тощо).

Система державних інспекцій за характером зв'язків з органами державної виконавчої влади неоднорідна. Класифікуючи за цією ознакою, можна говорити про дві групи державних інспекцій:

1) організаційно відокремлена група держінспекцій, підпорядкована безпосередньо уряду;

2) група інспекцій, які є цілком або частково структурними підрозділами центральних органів державної виконавчої влади (міністерств, відомств).

Характерною щодо цього є діяльність добре нам відомої ДАІ, органів санітарного нагляду або державної контрольно-ревізійної служби в Україні. Підпорядкованість державної інспекції тій чи іншій державній структурі фіксується у відповідному положенні. Положення про ці інспекції затверджує Кабінет Міністрів України.

Повноваження державних інспекцій умовно можна поділити на три види:

1) з розробки норм і правил, виконання яких контролює інспекція. Повноваження даного виду, як правило, полягають у наявності в інспекцій прав готувати різні проекти норм, правил тощо і вносити їх на розгляд відповідного органу управління;

2) з організації і здійснення нагляду. Як правило, це такі права:

  • одержувати та витребувати матеріали (документи);
  • обслідування на місці; давання обов'язкових приписів і вказівок;
  • дозвільні повноваження (пуск, введення в експлуатацію, встановлення номерних знаків тощо);
  • давання експертних висновків (пожежний нагляд, архітектурний будівельний контроль);
  • мати свого представника в комісії з приймання, розслідування аварій тощо;

3) із застосування заходів державного примусу. Названа група повноважень, як правило, закріплюється у відповідних статтях Кодексу про адміністративні правопорушення.

Щодо прокуратури, то у даний час, згідно з п

9 Перехідних положень Конституції України, вона продовжує виконувати функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів. У юридичній теорії і практиці ця функція визначається як загальний нагляд прокуратури. Вона регламентована Законом "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р.

 

РОЗДІЛ 4. ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД

4. 1 НАГЛЯД ПРОКУРАТУРИ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ

В організаційно-правовому розумінні загальний нагляд є ніщо інше, як один з напрямів єдиного прокурорського нагляду Як частка цілого він не може претендувати на весь правовий простір, який відведено даному цілому. І вже внаслідок цього цей нагляд не може бути загальним, а тим більше тоталітарним, про що говорять деякі недалекоглядні політики. Загальний нагляд діє на тому правовому полі, яке не охоплюється іншими напрямами прокурорського нагляду. Але й воно підвладне йому не цілком, а лише у тій частині, де застосовується безпосередньо закон, тобто підзаконні нормативні акти не стосуються предмета його відання [34, с. 84].

Прокурор має право витребувати від цих органів і орга­нізацій необхідні документи, матеріали, статистичні та ін­ші відомості; вимагати проведення перевірок, ревізій у зв'язку з наявними даними про порушення законності; ви­магати виділення спеціалістів для з'ясування питань, які виникають при здійсненні нагляду; має право викликати посадових осіб і громадян і вимагати від них пояснень з приводу порушень закону.

До повноважень прокурора у сфері загального нагляду також належать: перевірки виконання законів у зв'язку з заявами, скаргами та іншими повідомленнями про правопорушення; встановлення законності адміністративного затримання громадян і вжиття заходів впливу за адмініст­ративні правопорушення; вжиття заходів для відшкодуван­ня матеріальних збитків, якщо такі збитки було завдано внаслідок порушення законності.

Вимоги прокурора у зв'язку зі здійсненням загально­го нагляду обов'язкові для виконання всіма, кому вони адресовані.

При виявленні порушень закону прокурор або його за­хисник у межах своєї компетенції мають право: 1) опро­тестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Мі­ністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, мі­ністерств, державних комітетів і відомств, виконавчих і розпорядчих органів місцевих рад народних депутатів, під­приємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб; 2) вносити подання або протести на рішення місцевих рад народних депутатів залежно від характеру порушень; 3) порушувати у встанов­леному законом порядку кримінальну справу, дисциплі­нарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громад­ських організацій; 4) давати приписи про усунення оче­видних порушень закону; 5) вносити подання до держав­них органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли; 6) звертатись до суду або арбітражного суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а та­кож підприємств та інших юридичних осіб.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные