Настил пола керамической плиткой с фризом

ПІДГОТОВКА ПОВЕРХОНЬ

Стяжки із цементно-піщаного розчину товщиною не менше 40 мм викладають під плиточні, підлоги, щоб вирівняти непотрібний елемент конструкції підлоги, надати потрібний нахил покриттю, захистити гідроізоляцію.

До початку роботи поверхню очищають від бруду й пилу.

Інженерно-технічні працівники спеціальними вимірами визначають рівень верхнього покриття підлоги на всіх поверхах приміщення, яке будується. Рівень підлоги фіксують на стінах в кожному приміщенні.

Технологія роботи цементно-піщаних стяжок включають укладання і вирівнювання маяків, підготовку основи, кладку самих стяжок.

Товщину стяжки оприділяють по верху встановлених трубчастих або рейкових маяків. На основу кладуть дерев’яні рейки або труби діаметром 25-41 мм.

Перед улаштуванням стяжки поверхню бетонної основи змочують водою ы обмащують цементним молоком. Основи із керамзиту, піску попередньо розрівнюють скребком.

Укладку стяжки починають від стін протилежних вхідних дверей. Розчином заповнюють окремі смуги через одну між встановленими маяками.

Завершивши укладку стяжки в непарних смугах, через 18-24 год. знімають рейки, викладені смуги промивають водою і обґрунтовують  цементним молоком. Потім в такому ж порядку викладають розчин в парні смуги.

Свіжевикладені ділянки стяжки накривають і періодично змочують водою, це забезпечує краще затвердіння розчину. Стяжки, на які будуть укладати гідроізоляцію або підлоги з штучних матеріалів, ґрунтують праймером – суміш бітуму з бензином, взяті в співвідношенні 1:3. При цьому появляється плівка, яка захищає стяжку від скорого висихання й забезпечує краще затвердження.

 Затирання поверхні виконують на другий – третій день. При цьому використовують затиральну машину.

Горизонтальність викладеної стяжки перевіряють контрольною рейкою з рівнем.

Рівність поверхні контролюють двометровою рейкою, яка пересувається в різних напрямках.

Для цементних стяжок використовують розчини марки 150, рухомістю 5-6 см. На поверхи приміщення розчин подають механізованим способом.   Розчин із автосамоскиду подають в приймальний бункер, потім в змішувальну камеру.

Щільний водонепроникний прошарок із рулонних та інших матеріалів називають гідроізоляцією.

Вона захищає конструктивні елементи приміщення від дії води, рідини і забезпечує нормальні умови експлуатації приміщень.

Виконують три види гідроізоляції:

фартувальну – 2-3-шарове покриття поверхні бітумними або синтетичними мастиками, епоксидними смолами;

в вигляді стяжки із цементного або асфальтного розчину, викладеного товщиною 15-39 мм;

обклеювальну – суцільний 2-4-шарний килиму із руберойду, толі або інших рулонних матеріалів.

Частіше всього виконують обклеювальну гідроізоляцію підлоги. Виконують таку ізоляцію в певній технологічній послідовності:

вирівнювання, очищення і ґрунтовка поверхні, очищення й розкрій рулонного матеріалу, наклеювання рулонного килиму.

Основу рахують рівною, якщо при перевірці контрольною рейкою зазор між основою й рейкою не перевищує 5 мм. Нерівності збивають, а вищерби замащують цементним розчином. Місця сходження підлоги до стін округлюють під кутом 45о цементним розчином 1:3.

Поверненню очищають від сміття бруд3 і пилу металевими щітками або стисненим повітрям

Потім основу покривають гарячою або холодною бітумною мастикою, щоб закріпити верхній шар основи. Ґрунтовку наносять суцільним шаром за допомогою щітки, починаючи від віддаленої сторони приміщення на себе.

Перед наклеюванням рулону, його розкочують і відмічають місце знаходження наклеюваних полотнищ. Розміщення першого полотнища відмічають крейдою. Гарячою битумною мастикою промащують нижню сторону рулону і основу. Намащений кінець рулону приклеюють до основи й протирають шпателем спочатку вздовж осі, потім від осі до країв.

Покриття прокачують до основи за допомогою ручного катка.

Для транспортування рулонних матеріалів і мастики використовують візки.

Підлоги одноповерхових будинків укладають на грунт, з якого знятий рослинний шар.

Поверхню основи під підлоги вирівнюють і ущільнюють, щоб не допустити деформації і пошкодження конструктивних елементів підлоги.

Горизонтальність ґрунтової основи перевіряють двометровою рейкою і рівнем. Западини між основою і рейкою не допускаються більше 20 мл.   Якщо підлога буде мати нахил, то такий же нахил повинна мати основа. Точність нахилу контролюють двометровою рейкою – шаблоном.

На підготовлену ґрунтову основу викладають підстилаючий шар із піску, шлаку, гравію , щебню товщиною 60-80 мм. рівність підстилаю чого шару перевіряють двометровою рейкою. Зазори більше 15 мм не допускаються.

На вивірену і підготовлену основу викладають бетонну підготовку.

Підготовлену основу розбивають на смуги шириною 3-4 м.

При цьому враховують місцезнаходження колон будівлі, фундаментів під будівництво, деформаційних швів в підлогах.

Якщо бетонна підготовка буде мати нахил, то з таким же нахилом встановлюють маячні дашки.

До укладки бетонної суміші основу грунту очищають від сміття і зволожують.

Завершивши укладку бетонної суміші, маячні дошки знімають і заповнюють парні смуги.

Рівність поверхні бетонної підготовки перевіряють двометровою рейкою, щілини більше 10 мм не допускаються.

Підлоги із штучних і рулонних матеріалів викладають по бетонній підготовці або цементно-піщаній стяжці на розчині або мастиці.

Рівність основи контролюють двометровою рейкою, яка переміщується по поверхні в поздовжньому і поперечному напрямках. Просвіт між рейкою і поверхнею основи не повинні перевищувати 10 мм.

Горизонтальність основи перевіряють рейкою з рівнем.

Для кращого зчеплення розчинного прошарку плит очної підлоги поверхню основи обробляють стальними механічними щітками. Перед викладанням плитки основу зволожують і грунтують цементним молоком.

Пошкоджені стяжки і нерівності глибиною більше 15 мм заробляють цементно-піщаним розчином 1:3.

Основи із  цементно-піщаної стяжки повинні бути без тріщин, мати вологість не більше 5%.

1 2 3 4 5

Похожие работы

Рефераты