Настил пола керамической плиткой с фризом
ПІДГОТОВКА ПОВЕРХОНЬ
Стяжки із цементно-піщаного розчину товщиною не менше 40 мм викладають під плиточні, підлоги, щоб вирівняти непотрібний елемент конструкції підлоги, надати потрібний нахил покриттю, захистити гідроізоляцію.
До початку роботи поверхню очищають від бруду й пилу.
Інженерно-технічні працівники спеціальними вимірами визначають рівень верхнього покриття підлоги на всіх поверхах приміщення, яке будується. Рівень підлоги фіксують на стінах в кожному приміщенні.
Технологія роботи цементно-піщаних стяжок включають укладання і вирівнювання маяків, підготовку основи, кладку самих стяжок.
Товщину стяжки оприділяють по верху встановлених трубчастих або рейкових маяків. На основу кладуть дерев’яні рейки або труби діаметром 25-41 мм.
Перед улаштуванням стяжки поверхню бетонної основи змочують водою ы обмащують цементним молоком. Основи із керамзиту, піску попередньо розрівнюють скребком.
Укладку стяжки починають від стін протилежних вхідних дверей. Розчином заповнюють окремі смуги через одну між встановленими маяками.
Завершивши укладку стяжки в непарних смугах, через 18-24 год. знімають рейки, викладені смуги промивають водою і обґрунтовують цементним молоком. Потім в такому ж порядку викладають розчин в парні смуги.
Свіжевикладені ділянки стяжки накривають і періодично змочують водою, це забезпечує краще затвердіння розчину. Стяжки, на які будуть укладати гідроізоляцію або підлоги з штучних матеріалів, ґрунтують праймером – суміш бітуму з бензином, взяті в співвідношенні 1:3. При цьому появляється плівка, яка захищає стяжку від скорого висихання й забезпечує краще затвердження.
Затирання поверхні виконують на другий – третій день. При цьому використовують затиральну машину.
Горизонтальність викладеної стяжки перевіряють контрольною рейкою з рівнем.
Рівність поверхні контролюють двометровою рейкою, яка пересувається в різних напрямках.
Для цементних стяжок використовують розчини марки 150, рухомістю 5-6 см. На поверхи приміщення розчин подають механізованим способом. Розчин із автосамоскиду подають в приймальний бункер, потім в змішувальну камеру.
Щільний водонепроникний прошарок із рулонних та інших матеріалів називають гідроізоляцією.
Вона захищає конструктивні елементи приміщення від дії води, рідини і забезпечує нормальні умови експлуатації приміщень.
Виконують три види гідроізоляції:
фартувальну – 2-3-шарове покриття поверхні бітумними або синтетичними мастиками, епоксидними смолами;
в вигляді стяжки із цементного або асфальтного розчину, викладеного товщиною 15-39 мм;
обклеювальну – суцільний 2-4-шарний килиму із руберойду, толі або інших рулонних матеріалів.
Частіше всього виконують обклеювальну гідроізоляцію підлоги. Виконують таку ізоляцію в певній технологічній послідовності:
вирівнювання, очищення і ґрунтовка поверхні, очищення й розкрій рулонного матеріалу, наклеювання рулонного килиму.
Основу рахують рівною, якщо при перевірці контрольною рейкою зазор між основою й рейкою не перевищує 5 мм. Нерівності збивають, а вищерби замащують цементним розчином. Місця сходження підлоги до стін округлюють під кутом 45о цементним розчином 1:3.
Поверненню очищають від сміття бруд3 і пилу металевими щітками або стисненим повітрям
Перед наклеюванням рулону, його розкочують і відмічають місце знаходження наклеюваних полотнищ. Розміщення першого полотнища відмічають крейдою. Гарячою битумною мастикою промащують нижню сторону рулону і основу. Намащений кінець рулону приклеюють до основи й протирають шпателем спочатку вздовж осі, потім від осі до країв.
Покриття прокачують до основи за допомогою ручного катка.
Для транспортування рулонних матеріалів і мастики використовують візки.
Підлоги одноповерхових будинків укладають на грунт, з якого знятий рослинний шар.
Поверхню основи під підлоги вирівнюють і ущільнюють, щоб не допустити деформації і пошкодження конструктивних елементів підлоги.
Горизонтальність ґрунтової основи перевіряють двометровою рейкою і рівнем. Западини між основою і рейкою не допускаються більше 20 мл. Якщо підлога буде мати нахил, то такий же нахил повинна мати основа. Точність нахилу контролюють двометровою рейкою – шаблоном.
На підготовлену ґрунтову основу викладають підстилаючий шар із піску, шлаку, гравію , щебню товщиною 60-80 мм. рівність підстилаю чого шару перевіряють двометровою рейкою. Зазори більше 15 мм не допускаються.
На вивірену і підготовлену основу викладають бетонну підготовку.
Підготовлену основу розбивають на смуги шириною 3-4 м.
При цьому враховують місцезнаходження колон будівлі, фундаментів під будівництво, деформаційних швів в підлогах.
Якщо бетонна підготовка буде мати нахил, то з таким же нахилом встановлюють маячні дашки.
До укладки бетонної суміші основу грунту очищають від сміття і зволожують.
Завершивши укладку бетонної суміші, маячні дошки знімають і заповнюють парні смуги.
Рівність поверхні бетонної підготовки перевіряють двометровою рейкою, щілини більше 10 мм не допускаються.
Підлоги із штучних і рулонних матеріалів викладають по бетонній підготовці або цементно-піщаній стяжці на розчині або мастиці.
Рівність основи контролюють двометровою рейкою, яка переміщується по поверхні в поздовжньому і поперечному напрямках. Просвіт між рейкою і поверхнею основи не повинні перевищувати 10 мм.
Горизонтальність основи перевіряють рейкою з рівнем.
Для кращого зчеплення розчинного прошарку плит очної підлоги поверхню основи обробляють стальними механічними щітками. Перед викладанням плитки основу зволожують і грунтують цементним молоком.
Пошкоджені стяжки і нерівності глибиною більше 15 мм заробляють цементно-піщаним розчином 1:3.
Основи із цементно-піщаної стяжки повинні бути без тріщин, мати вологість не більше 5%.