Научное знание как система, его особенности и структура

Аксіоматичний метод - спосіб побудови наукової теорії, коли в її основу кладуться деякі вихідні положення з яких за допомогою спеціальних правил виводять всі інші положення цієї теорії.

Гіпотетико-дедуктивний метод - створення системи дедуктивно пов'язаних між собою гіпотез, з яких виводять твердження про емпіричні факти. Ці висновки, в силу того, що вони будуються на гіпотезах, носять ймовірнісний характер.

Сходження від абстрактного до конкретного - метод теоретичного дослідження, що полягає в русі від окремих загальних абстракцій до їх єдності, конкретно-загального. Тут відображається суперечливий розвиток самого предмета дослідження.

До загально логічних методів відносять: порівняння; аналіз; синтез; абстрагування; узагальнення; індукцію; дедукцію; аналогію; моделювання та ін. [4,c. 195].

Аналіз - метод пізнання, що полягає в розділенні об'єкта пізнання на складові частини, які досліджуються самостійно щодо цілого.

Синтез - метод пізнання, при якому відбувається з'єднання виділених складових частин об'єкта в єдине ціле з урахуванням знань, отриманих при аналізі.

Абстрагування - метод пізнання, при якому відбувається уявне абстрагування ряду ознак, властивостей об'єкта, що вважаються несуттєвими для даного дослідження при одночасному виділенні властивостей і ознак об'єкта, що цікавлять дослідника.

Узагальнення - метод пізнання, за допомогою якого встановлюються загальні ознаки, властивості і відносини предмета.

Індукція - метод пізнавальної діяльності, при якому загальний висновок робиться на основі одиничних фактів.

Дедукція - метод пізнання, що складається в тому, що із загальних тверджень робляться висновки окремого характеру.

Аналогія - метод пізнання, суть якого полягає у встановленні подібності в деяких властивостях, ознаках, відносинах між різними об'єктами.

Моделювання - метод дослідження, що складається в дослідженні аналога того чи іншого фрагмента дійсності (моделі), в якому відтворюються структура, функції, характеристики самого фрагмента реальності (оригіналу моделі).


Висновки

При роботі над рефератом ми переконалися, що з даного питання існує величезна література, більшість якої вийшла за останній час. Найголовніше, що учені серйозно узялися цією проблемою, чітко відображено в літературі, наскільки багатий людський розум прихованими внутрішніми резервами. Учені у свою чергу мають право чекати від суспільства постійної уваги і гідної оцінки їх праці.

Але не тільки філософія робить вплив на науковий пошук, а і сама наука в своєму розвитку робить вплив на постановку і розробку філософських проблем. Досить вказати на те, що суперечності, що виникають в науці, проблеми, труднощі приводять учених до необхідності їх філософського осмислення. Так відбувається не тільки в науці, але і в політиці, економіці, праві, моралі, оскільки філософія пов'язана з різними сферами культури, духовного життя, реагує на процеси, що відбуваються в них, і виявляється в змозі впливати, вирішувати ці проблеми.  


Список використаних джерел

  1. Арутюнов В. С. Наука как общественное явление: курс лекцій / В. С. Арутюнов, Л. Н. Стрекова. М. : Рос. хим. -технол. ун-т им. Д. И. Менделеева, 2001. - 110 с.
  2. Кохановский В. П. Философия для аспирантов: Учебное пособие. Изд. 2-е - Кохановский В. П. , Золотухина Е. В. , Лешкевич Т. Г. , Фатхи Т. Б. , 2003 - 448 с.
  3. Лешкевич Т
    Г. Философия науки: учебное пособие для аспирантов и соискателей ученой степени / Т. Г. Лешкевич. – М. : Инфра-М, 2008. – 270 с.
  4. Степин В. С. Философия науки: общие проблемы: учебник для системы послевузовского профессионального образования / В. С. Степин. – М. : Гардарики, 2008. – 382 с.
  5. Философия науки: общ. курс: учеб. пособие по классич. унив. образованию / [С. А. Лебедев, А. Н. Авдулов, В. Г. Борзенков и др. ]; под ред. С. А. Лебедева. – [3-е изд. , перераб. и доп. ]. – М. : Акад. Проект, 2006. – 734 с.
  6. Фролов И. Т. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл. : Фролов И. Т. и др. – 3-е изд. , перераб. – М. : Республика, 2003. – 623 с.
1 2 3