Отказ в принятии искового заявления. Возвращение искового заявления

Після того як автоматизована система документообігу госпо­дарського суду визначає суддю для розгляду конкретної справи, він має розглянути подану позовну заяву та доданий пакет доку­ментів.

Після розгляду позовної заяви та доданих документів суддя гос­подарського суду, на підставі ст. 62 ГПК України, може відмовити у прийнятті позовної заяви якщо:

  • заява не підлягає розгляду в господарських судах України. Заява не підлягає розгляду в господарських судах України, якщо її подано з порушенням правил підвідомчості справ господарським судам, установлених у ст. 12 ГПК України;
  • у провадженні господарського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів із такого спору. Тобто не допускаєть­ся повторний розгляд тотожних справ. Тотожними є справи між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав. Якщо судді відомо, що тотожна справа наявна в провадженні господар­ського суду чи іншого органу, який у межах своєї компетенції ви­рішує господарський спір, суддя зобов’язаний відмовити прийня­ти позовну заяву. Так само слід відмовити у прийнятті позовної за­яви, якщо є рішення господарського суду чи іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішує господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Під «іншим ор­ганом» слід розуміти третейський суд (арбітраж) або міжнародний комерційний арбітраж, а також суд іноземної держави;
  • позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано. Відповідно до ст. 59 ГК України суб’єкт господарювання вважа­ється ліквідованим з дня внесення до Єдиного державного реєстру
    підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) запису про припи­нення його діяльності.

Цей перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає, тобто суд не має права відмовити у прийнятті позовної заяви з під­став, інших, аніж викладені у ст. 62 ГПК України.

Так, у постанові Судової палати у господарських справах ВСУ від 18 березня 2002 р. у справі за позовом ЗАТ «Нафта-К» до ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез» про зобов'язання передати паливно-мастильні матеріали зазначається, що порушення справи про банкрутство не є підставою для відмови у прийнят­ті позовної заяви. Така відмова порушує конституційне право особи на судовий захист.

Про відмову в прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору чи його заступнику, якщо вони є заявниками, не пізніше трьох днів із дня надходження заяви. До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.

Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено

У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважаєть­ся поданою в день первісного звернення до господарського суду. Цей припис має значення для вирішення питання про подання по­зову з дотриманням строків позовної давності.

Відмова у прийнятті позовної заяви унеможливлює повторне звернення до господарського суду з цією ж позовною заявою.

Після розгляду позовної заяви та доданих документів суддя гос­подарського суду, на підставі ст. 63 ГПК України, може повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

  • позовну заяву підписано особою, яка не має права її підпису­вати, або особою, посадове становище якої не вказано;
  • у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес, банківських реквізитів, ідентифікаційних кодів;
  • у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується по­зовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обста­вини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми;
  • не подано доказів сплати державного мита в установлених порядку та розмірі;
  • порушено правила поєднання вимог або об’єднано в одній по­зовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і су­місний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і вза­ємовідносин сторін чи суттєво ускладнить вирішення спору;
  • не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної за­яви і доданих до неї документів;
  • до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору;
  • не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наведений перелік підстав є вичерпним і розширеному тлу­маченню не підлягає. Це означає, що будь-які інші порушення в оформленні позовної заяви та доданих до неї документів не мо­жуть бути підставою для повернення позовної заяви. Так, якщо до позовної заяви додано копії документів, належним чином не засвідчені, суд не має права повертати позовну заяву, а повинен зобов’язати позивача надати суду належним чином засвідчені ко­пії, а в разі необхідності - оригінали.

У постанові Судової палати у господарських спра­вах ВСУ від 1 квітня 2003 р. [1]у справі за позовом Го­ловного міжрегіонального управління статистики у м. Києві до Центру ВАТ «Укртелеком» про повер­нення коштів у сумі 26 078,25 грн було зазначено, що господарський суд правомірно повернув без розгляду позовну заяву (п. 1 ст. 63 ГПК), оскільки з доданої до неї довіреності не вбачається надання особі, яка під­писала позовну заяву, права підписувати її від імені позивача.

Суддя повертає позовну заяву позивачу не пізніше трьох днів із дня її надходження, про що виносить ухвалу. Ухвалу про повер­нення позовної заяви може бути оскаржено.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звер­ненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Законодавець не встановлює обмеження строку для виправлен­ня позивачем недоліків позовної заяви. Норми ГПК України не містять указівок про те, в який спосіб позивач повинен усунути виявлені господарським судом недоліки позовної заяви. Тому слід виходити зі змісту зазначених в ухвалі про повернення позовної заяви підстав. Якщо встановлені недоліки стосуються неповноти тексту позовної заяви, позивач мусить подати доповнення до неї; якщо до позовної заяви не додано певних документів, позивач має надіслати їх до господарського суду.

Похожие работы