Политическая культура современной молодежи

План

1. Особливості політичної культури сучасної України

2. Форми політичної участі молоді в Україні

Висновки

Література

 

1. Особливості політичної культури сучасної України        

Політична культура сучасної України має посткомуністичний, пострадянський, постколоніальний характер.

Проте така політична культура на сьогодні не є монопольною чи тим більше офіційною, але вона ще функціонує за інерцією. Нинішня політична культура українського народу є постколоніальною. Це доводить зрусифікований стан, комплекси національної меншовартості, нездатність до адекватної оцінки власних національних інтересів, схильність більше розраховувати на зовнішню допомогу, ніж на власні сили. Проте характер сучасних соціально-політичних процесів дозволяє твердити, що політична культура українського суспільства стає національною та незалежною.

За ставленням до демократії і держави політична культура України залишається авторитарною. Але за умов суверенного існування відроджуються такі традиційні риси української політичної культури, як народоправство, толерантність, ліберальне ставлення до держави (не людина і нація для держави, а держава для людини і нації).

За ідеологічною спрямованістю для політичної культури України характерний розкол суспільства на прихильників комуністичних і соціалістичних цінностей, з одного боку, та консервативно-ліберальних - з іншого.

Особливості політичної культури в умовах сучасної України:

  1. заідеологізованість мислення, непримиренність будь-яких нетрадиційних поглядів;
  2. низька компетентність в управлінні справами суспільства та держави;
  3. правовий нігілізм;
  4. нерозвиненість громадянських позицій;
  5. недостатньо розвинутий індивідуалізм;
  6. підданські відносини до будь-якого центру реальної влади.

Сучасній Україні загалом властива прихильність до західноєвропейських політичних цінностей, але помітними є риси ментальності та культури східних народів, зокрема орієнтація на харизматичних лідерів, етатизм, патерналізм, підпорядкованість церкви державі.

Політична культура українського народу на сьогодні ще не є цілісною, бо відсутні окремі її компоненти, а багато з існуючих мають ще несформований характер. Багато політико-культурних елементів не відповідають національному характеру, традиціям української нації, тобто політичній культурі властива неорганічність.

Для більшості громадян України сучасна політична культура має елемент невідповідності між очікуваннями і реальністю, або є своєрідним розщепленням дійсності. При цьому такий високий рівень очікувань насамперед був зумовлений ейфорією після проголошення незалежності України та демонтажу старої політичної системи.

Чимало населення висловлює невдоволення діяльністю партій, громадських рухів та владних структур. Реакцією на це є постійні пошуки "винних" за небажаний перебіг розвитку політичний подій, пошуки внутрішніх та зовнішніх ворогів, подальша поляризація населення.

Поза сумнівом, таке становище впливає на політичну культуру України, де поєднуються тоталітарні та демократичні компоненти

Характерними для неї є маргінальність (вона складається з культур різних соціальних груп, які ще не інтегрувалися в єдину політичну спільноту) та регіональність (орієнтація насамперед на місцеві, регіональні, за винятком низки місць, інтереси).

 

2. Форми політичної участі молоді в Україні

 Політичне життя завжди існує в конкретно - історичних формах, зумовлених матеріальними і соціокультурними чинниками. Водночас воно являє собою сукупність політичних явищ, які функціонують у суспільстві, керованих і спонтанних політичних процесів; результат діяльності соціальних суб’єктів – класів, націй, соціальних верств, груп, індивідів і створюваних ними політичних інститутів; сферу боротьби за реалізацію ідеалів, норм, цінностей, що концентрують у собі корінні потреби та інтереси соціальних суб’єктів; взаємодію і зміну при владі політичних сил для репрезентації владних інтересів усіх соціальних груп.

 Значну роль у політичному житті відіграє студентська молодь зі своїми інтересами, пріоритетам і цінностями. Сучасне українське суспільство переживає період глибоких реформ у всіх сферах буття, намагається встати на шлях цивілізованого розвитку, створити підвалини ринкової економіки, сформувати громадянське суспільство і правову державу. У реалізації названих завдань виняткова роль належить молоді, що обумовлено цілим рядом чинників.

 Психологи, політологи, соціологи виокремлюють такі стереотипи політичного мислення сучасної молоді:

  • стереотип панполітизму – у сприйнятті молоді політичні інтереси належать виключно до сфери політичної влади;
  • стереотип консервативності – у масовій молодіжній свідомості держава ототожнюється з інтересами всього суспільства, тоді як партії, рухи – із приватними інтересами тих чи інших верств населення;
  • стереотип політичної інертності – політичні й соціальні події підганяються під якісь ідеальні схеми без урахування їх реального змісту та результату;
  • стереотип домінантного сприймання політичних реалій: полягає в прагненні молоді зводити складнощі й суперечності політичного життя до простих альтернатив і породжує однобічність політичних оцінок;
  • стереотип гетерогенності сприймання політичних реалій з позицій умовних спільнот або референтних груп (неформальні об’єднання, територіальні громади).

 Проблемам формування та реалізації політики молоді, участі молоді, молодіжних об’єднань у процесах державотворення,розвитку громадянського суспільства, ставленню студентів вищих закладів освіти до політичних процесів присвячено праці видатних українських вчених М. Головатого, В. Головенька, В. Куліка, М. Пірен,М. Перепелиці, В. Ребкало, в яких автори в цілому дослідили проблему формування та реалізації молодіжної політики, питання професійної і не професійної участі молоді у політичних процесах. Категорія політичної участі як діяльності групи осіб, які керуються політичними міркуваннями, як механізму,який формує погляди та пріоритети, як процесу, який безперервно змінюється під впливом як внутрішніх чинників, так і зовнішніх, розроблена також західними вченими, такими як С. Верба, М. Гоела, Г. Алмонд, Р. Даль, Р. Кловард, М. Конвей тощо.

1 2 3 4 5