Правовое регулирование обложения пошлиной товаров и других предметов

Під митом взагалі розуміють грошові збори, які стягуються з громадян, установ і організацій за відповідні види послуг. Мито стягується за послуги, пов’язані з діяльністю нотаріату, судових та деяких інших органів, але найбільше воно засто­совується при ввезенні з-за кордону і при вивезенні за кордон товарів та інших предметів.

Для регулювання відносин, пов’язаних із оподаткуванням митом товарів та інших предметів, в Україні створена відповідна правова база. Так, 5 лютого 1992 р. було ухвалено Закон України «Про Єдиний митний тариф», а 11 січня 1993 р. - Декрет Кабінету Міністрів України «Про Єдиний митний тариф України». Звичайно, з часом до них вносилися відповідні зміни та доповнення, але вони лишаються основними нормативними актами у цій галузі.

Закон України «Про Єдиний митний тариф» містить норми, в яких визначаються сутність та види мита, а також регулюються відносини, пов’язані зі звільненням від мита, наданням тарифних пільг та преференцій.

Що ж собою являє мито? Відповідно до ст. 6 названого вище закону, мито, що стягується митницею, - це податок на товари та інші предмети, які перемішуються через митний кордон України.

В Україні застосовуються такі види мита: адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які оподатковуються митом; специфічне, що нараховується в установленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які оподатковуються митом; комбіноване, що поєднує обидва види митного оподаткування.

У законодавстві виділяються кілька видів мита. Передусім це ввізне, вивізне і сезонне мито.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України. Ввізне мито є диференційованим: стосовно товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами з участю України, а також щодо товарів та інших предметів, які походять з країн, що розвиваються, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України; стосовно товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб’єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо митного оподаткування, за винятком випадків, коли зазначені мито та пільги щодо них установлюються в межах спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України; стосовно решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України

Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети у разі їх вивезення за межі митної території України.

На окремі товари та інші предмети може встановлюватись сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх установлення.

В окремих випадках при ввезенні товарів на митну територію України і вивезенні їх за межі цієї території незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися спеціальне, антидемпінгове і компенсаційне мито.

Коли ж і в яких випадках застосовуються ці особливі види мита?

Спеціальне мито застосовується: 1) як захисний захід, коли товари ввозяться на митну територію України у таких кількостях або на таких умовах, які завдають шкоди чи загрожують її завдати вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів; 2) як запобіжний захід щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, котрі порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі, а також як захід для припинення недобросовісної конкуренції у випадках, що визначаються законами України; 3) як захід у відповідь на дискримінаційні дії та (чи) недружні дії з боку іноземних держав проти України або у відповідь на дії окремих країн та їхніх союзів, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Ставка спеціального мита встановлюється в кожному окремому випадку.

Антидемпінгове мито застосовується у випадках: 1) ввезення на митну територію України товарів за ціною, істотно нижчою від їхньої конкурентної ціни в країні експорту на момент цього експорту, якщо таке ввезення завдає шкоди чи загрожує її завдати вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів або перешкоджає організації чи розширенню виробництва подібних товарів в Україні; 2) вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою від ціни на подібні або безпосередньо конкуруючі товари інших експортерів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення завдає чи загрожує завдати шкоди загальнодержавним інтересам України.

Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкурентною оптовою ціною об’єкта демпінгу в країні експорту на момент цього експорту і заявленою ціною при його ввезенні на митну територію України або різниці між ціною об’єкта демпінгу з України і середньою ціною українського експорту подіб­них чи безпосередньо конкуруючих товарів на той же період часу.

Компенсаційне мито застосовується у випадках: 1) ввезення на митну територію України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи опосередковано використовувалася субсидія, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдавати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів або перешкоджає організації чи розширенню виробництва подібних товарів в Україні; 2) вивезення за межі митної території України товарів, у процесі виробництва або експорту яких прямо чи опосередковано використовувалася субсидія, якщо таке вивезення завдає шкоди або загрожує її завдати державним інтересам України.

Ставка компенсаційного мита не може перевищувати виявленого розміру субсидій.

Для встановлення фактів, що дають підстави до застосування спеціального, антидемпінгового і компенсаційного мита, проводиться розслідування. Воно здійснюється Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків за заявою українських або іноземних заінтересованих державних органів, підприємств, організацій, а та­кож з ініціативи Митно-тарифної ради України. За результатами розслідування застосовується спеціальне, антидемпінгове або компенсаційне мито.

Важливе значення для митного регулювання має з’ясування питання про митну вартість товарів та інших предметів. Адже нарахування мита на них провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунка-фактури: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; комісійні та брокерські; плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до даних товарів та інших предметів, має бути сплачена імпортером (експортером) прямо або опосередковано як умова їх ввезення (вивезення).

1 2 3