Правовые вопросы валютного регулирования

План

1. Загальні положення з питань валютного регулювання

2. Правовий режим здійснення операцій з валютними цінностями

3. Роль державних органів у сфері валютного регулювання і валютного контролю

 

1. Загальні положення  з питань валютного регулювання

Активізація участі України у зовнішньоекономічній діяльності обумовила розширення операцій з валютними цінностями, які вона здійснює як на своїй території, так і за її межами. Це, у свою чергу, вимагає відповідних кроків з боку нашої держави. Україна вступає до Міжнародного валютного фонду, формує свій валютний фонд, приймає нормативні акти, що регулюють відносини в межах здійснення валютних операцій, тощо. До таких актів передусім слід віднести декрети Кабінету Міністрів України «Про систему валютного ре­гулювання і валютного контролю», «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», «Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті», які було прийнято 19 лютого 1993 р. Цими декретами було встановлено режим здійснення валютних операцій на території України, визначені загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів у даній сфері та вирішені інші питання.

У Декреті «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» дається визначення термінів, що вживаються при здійсненні функцій валютного регулювання і валютного контролю. Так, відповідно до ст. 1 цього декрету під валютними цінностями розуміють такі цінності: валюту України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, які перебувають в обігу та є законними платіжними засобами на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; кошти на рахунках, у вкладах у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі, тратти, боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України; іноземну валюту — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінан­сових установ за межами України; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі, тратти, боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або монетарних металах; монетарні метали — золото і метали ірідієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів із цих металів і брухту цих металів.

Взагалі під терміном «валюта України» розуміють як власне валюту України, так і платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України, а під терміном «іноземна валюта» — як власне іноземну валюту, так і монетарні метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або в монетарних металах.

У декреті роз’яснюється, що під валютними операціями слід розуміти операції, пов’язані: 1) з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; 2) з використанням валютних цін­ностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності; 3) із ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Декрет дає також визначення і таких термінів, як «резиденти» і «нерезиденти», які мають право бути власниками валютних цінностей, а також здійснювати з ними відповідні операції

Так, резидентами вважаються фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце прожи­вання на території України, у тому числі й ті, що тимчасово перебувають за кордоном; юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійсню­ють свою діяльність на підставі законів України; дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Щодо нерезидентів, то ними можуть бути фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб’єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб’єктів підприємницької діяльності України; розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їхні філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприєм­ницької діяльності на підставі законів України.

Важливе значення має і тлумачення терміна «уповноважений банк», під яким слід розуміти будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, а та­кож здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів.

Нормативне визначення термінів у сфері валютного регулювання має велике значення. Передусім воно дає можливість чітко з’ясувати зміст даного нормативного акта. Крім цього, виключається двояке тлумачення відповідних термінів.

 

2. Правовий режим здійснення операцій з валютними цінностями

Наявність валютних цінностей у власності резидентів і нерезидентів є необхідною передумовою здійснення з ними відповідних операцій. З метою належного упорядкування цих операцій у Декреті Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» закріплено цілий розділ «Операції з валютними цінностями» (ст. 2—10), в якому і визначається в основному правовий режим операцій з валютними цінностями. Норми цього розділу регулюють питання, пов’язані з порядком використання надходжень в іноземній валюті, видачі ліцензій Національним банком України на здійснення валютних операцій, організації торгівлі іноземною валютою та ін.

Важливу роль в організації здійснення валютних операцій відіграє Національний банк України, який видає відповідні генеральні та індивідуальні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій, пов’язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами-резидентами.

1 2 3