Правовые вопросы валютного регулирования
План
1. Загальні положення з питань валютного регулювання
2. Правовий режим здійснення операцій з валютними цінностями
3. Роль державних органів у сфері валютного регулювання і валютного контролю
1. Загальні положення з питань валютного регулювання
Активізація участі України у зовнішньоекономічній діяльності обумовила розширення операцій з валютними цінностями, які вона здійснює як на своїй території, так і за її межами. Це, у свою чергу, вимагає відповідних кроків з боку нашої держави. Україна вступає до Міжнародного валютного фонду, формує свій валютний фонд, приймає нормативні акти, що регулюють відносини в межах здійснення валютних операцій, тощо. До таких актів передусім слід віднести декрети Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», «Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті», які було прийнято 19 лютого 1993 р. Цими декретами було встановлено режим здійснення валютних операцій на території України, визначені загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів у даній сфері та вирішені інші питання.
У Декреті «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» дається визначення термінів, що вживаються при здійсненні функцій валютного регулювання і валютного контролю. Так, відповідно до ст. 1 цього декрету під валютними цінностями розуміють такі цінності: валюту України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, які перебувають в обігу та є законними платіжними засобами на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; кошти на рахунках, у вкладах у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі, тратти, боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України; іноземну валюту — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України; платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі, тратти, боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або монетарних металах; монетарні метали — золото і метали ірідієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів із цих металів і брухту цих металів.
Взагалі під терміном «валюта України» розуміють як власне валюту України, так і платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України, а під терміном «іноземна валюта» — як власне іноземну валюту, так і монетарні метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або в монетарних металах.
У декреті роз’яснюється, що під валютними операціями слід розуміти операції, пов’язані: 1) з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; 2) з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності; 3) із ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Декрет дає також визначення і таких термінів, як «резиденти» і «нерезиденти», які мають право бути власниками валютних цінностей, а також здійснювати з ними відповідні операції
Щодо нерезидентів, то ними можуть бути фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб’єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб’єктів підприємницької діяльності України; розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їхні філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.
Важливе значення має і тлумачення терміна «уповноважений банк», під яким слід розуміти будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів.
Нормативне визначення термінів у сфері валютного регулювання має велике значення. Передусім воно дає можливість чітко з’ясувати зміст даного нормативного акта. Крім цього, виключається двояке тлумачення відповідних термінів.
2. Правовий режим здійснення операцій з валютними цінностями
Наявність валютних цінностей у власності резидентів і нерезидентів є необхідною передумовою здійснення з ними відповідних операцій. З метою належного упорядкування цих операцій у Декреті Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» закріплено цілий розділ «Операції з валютними цінностями» (ст. 2—10), в якому і визначається в основному правовий режим операцій з валютними цінностями. Норми цього розділу регулюють питання, пов’язані з порядком використання надходжень в іноземній валюті, видачі ліцензій Національним банком України на здійснення валютних операцій, організації торгівлі іноземною валютою та ін.
Важливу роль в організації здійснення валютних операцій відіграє Національний банк України, який видає відповідні генеральні та індивідуальні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій, пов’язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами-резидентами.