Правовые вопросы валютного регулирования

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції:

а) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком: вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами-резидентами інозем­ної валюти на суму, що визначається Національним банком України; вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами-резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах; платежів в іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов’язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей; платежів в іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій; вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;

б) ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 3 цього Декрету;

в) надання й одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі;

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;

д) розміщення валютних цінностей на рахунках та у вкладах за межами України, за винятком: відкриття фізичними особами-резидентами рахунків в іноземній валюті на час їх перебування за кордоном; відкриття кореспондентських рахунків;

є) уповноваженими банками; відкриття рахунків в іноземній валюті резидентами, зазначеними в п. 5, ст. 1 цього Декрету;

е) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі через придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами-резидентами як дарунок або у спадщину.

Одержання індивідуальної ліцензії однією зі сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має стосунок до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

Порядок і термін видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України. Слід підкреслити, що відмова у видачі Національним банком України ліцензії може бути оскаржена в суді або арбітражному суді.

Однією з важливих операцій, які здійснюються з іноземною валютою, є торгівля нею. Порядок її організації регулюється ст. 6 Декрету «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Відповідно до цієї статті торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами — юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю інозем­ною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківсь­кого валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі на ньому іноземною валютою визначаються Національним банком України.

Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України, від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів. Крім того, вони мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб-резидентів і осіб-нерезидентів, а також продавати її фізичним особам-резидентам.

Резиденти і нерезиденти — фізичні особи — мають право продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим кредитно-фінансовим установам, які одержали ліцензії Національного банку України, або за їх посередництвом — іншим фізичним особам-резидентам

Фізичні особи-резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших кредитно-фінансових установах, що одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом в інших фізичних осіб-резидентів і осіб-нерезидентів. Нормами вказаного декрету регулюється також і порядок організації розрахунків в іноземній валюті, які здійснюються між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту через уповноважені банки. Щодо наймодавців-нерези­дентів, то вони здійснюють оплату праці резидентів виключно у валюті України — готівкою або у безготівковій формі.

Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Велике значення при здійсненні валютних операцій мають валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних цінностей, виражені в іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях. Зазначені курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Законодавством України передбачена звітність про валютні операції. Порядок, види, форми і терміни подання звітності резидентами і нерезидентами про їх валютні операції визначаються Національним банком України за погодженням з Міністерством статистики України з урахуванням чинного законодавства України.

Несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою юридичну відповідальність.

У ст. 16 Декрету «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» зазначено, що порушення валютного законодавства тягне за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Наприклад, за здійс­нення операцій з валютними цінностями без одержання генеральної ліцензії Національного банку України стягується штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення.

Кабінет Міністрів України з метою створення необхідних умов для запровадження внутрішньої конвертації українського карбованця, стимулювання експорту, а також стабілізації валютного курсу української грошової одиниці та підвищення розрахункової дисципліни 19 лютого 1993 р. прийняв два декрети: «Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті» та «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

1 2 3