Причины профессиональной деформации сотрудников правоохранительных органов. Этическая культура юристов

План

Причини професійної деформації співробітників правоохоронних органів 

Етична культура юристів 

Причини професійної деформації співробітників правоохоронних органів

Аналіз посадових обов'язків співробітників правоохо­ронних органів свідчить про те, що в їх діяльності часом відбувається поєднання таких протилежностей, які з одного боку «філософські» доповнюють один одного, з іншо­го - створюють величезні проблеми вибору, які супроводжуються невизначеністю та екстремальністю ситуацій. Це обумовлено самою сутністю правоохоронної діяльності, реалізацією владних повноважень, застосуванням примусу. Використання зброї, спеціальних засобів до правопорушників, нанесення їм тілесних ушкоджень в установлених законом випадках поєднуються одночасно з діями по наданню допомоги, роз'ясненню прав та організації подальшої роботи, що вимагає внутрішнього спокою та виваженості у спілкуванні. Навіть сама можливість правової свідомості побачити в одній особі злочинця, що посягає на сус­пільний інтерес, і людину, яка є найвищою соціальною цінністю, викликає у співробітників суперечливі почуття. Робота в таких умовах, постійна емоційна напруга, що пов'язана з професійним ризиком, нерідко призводять до професійних захворювань, специ­фічних відхилень від загальновизнаних стандартів емоційно-психічної діяльності, які називають фактами професійної дефор­мації. Для більш детальної характеристики цього явища необхід­но визначити три основні напрямки його прояву: емоційний, функціональний і комунікативний. В першому напрямі спо­стерігається зниження емоційної сталості працівника, підвищена або знижена емоційність, неадекватність реагування у спілкуванні. В другому напрямі деформації спостерігається зниження рівня ефективності в роботі, несвоєчасне, неякісне виконання обов'язку, перекладення частини обов'язків на підлеглих або оточуючих. І в третьому напрямі виявляється втрата комунікативності, уміння цілеспрямованого спілкування, що може мати форму грубощів, внутрішньої замкнутості, відчуження, а іноді й неповаги.

Питання професійної деформації юристів - це питання їх правового виховання, моральної свідомості та культури. І проб­леми, які постають в цьому руслі перед кадровим апаратом, керівництвом правоохоронних органів, є проблемами єдиного походження

Однак, слід зазначити, що на деформацію правової свідомості в процесі їх професійної діяльності, а також на фор­мування системи професійно-моральних якостей в процесі право­вого навчання впливають ряд факторів внутрішнього та зовніш­нього походження.

Зовнішні фактори - це недоліки системи політичної та економічної організації суспільства. Вони виступають як середо­вище, в якому має функціонувати право, а також в ролі визна­чальних факторів соціального життя, які врешті-решт впливають на всі види соціальних відносин, в тому числі і на правові

відносини в правоохоронній сфері. Застій виробництва, безробіття, затримки із зарплатою тягнуть руйнування бюджетних сфер (правоохоронна, освіта, медицина), негаразди в політичній системі приводять до чергових чисток або реформ правоохоронних струк­тур, що також негативно впливає на ставлення співробітників до своїх обов'язків, до професії в цілому. Так, серед зовнішніх факторів соціального життя, що можуть бути причинами де­формації моральної свідомості, слід назвати:3

♦ соціальна нестабільність;

♦ криза соціальних, ідейних та моральних ідеалів;

♦ корумпованість владних структур;

♦ казусність системи законодавства, низький рівень якості нор­мативно-правових актів, протиріччя в офіційному тлумачен­ні законів, невиконання законів;

♦ низький рівень соціальної та правової захищеності співробіт­ників правоохоронних органів;

♦ переважність негативних оцінок у висвітленні діяльності пра­воохоронних органів;

♦ низький соціальний престиж роботи правоохоронних структур;

♦ виконання співробітниками не властивих їм функцій.

Внутрішні фактори пояснюються недоліками самої право­охоронної системи, до яких слід віднести негативні традиції, стереотипи мислення, аморальні критерії оцінки, правопорушення самих співробітників, що в результаті також призводить до де­фектів правової свідомості. Такі дефекти можна поділити на три групи: дефекти відображення, дефекти відношення та мотивації. Відповідно до першої групи відносять правову недбалість, до другої - правовий нігілізм, до третьої - несприйняття особою приписів правових норм та вимог моралі.

В результаті дослідження виявилось, що основними мотива­ми правопорушень, вчиненими працівниками правоохоронних органів є такі:

♦ намагання співробітників викрити правопорушника;

♦ невірно зрозуміле почуття службового обов'язку, інтересів служби, які співробітник намагався захистити;

♦ висунення на перший план особистих світоглядних та мораль­них переконань, які стають визначальними факторами у порівнянні із службовими обов'язками;

♦ прагнення до максимальної реалізації або демонстрації своїх владних повноважень.

Наведені мотиви свідчать про відхилення правової або мо­ральної свідомості. В той же час вони виступають прикладами моральної деформації, що тягнуть за собою вчинення правопо­рушень.

1 2 3