Проблема войны и мира как глобальная проблема человечества

Проблема війни і миру як глобальна проблема людства

Які ж основні причини воєн? Передусім вони коріняться в антагонізмі класів і держав, рас і націй, релігійних конфесій. Конфронтація двох різних суспільних систем: соціалістичної і капіталістичної постійно тримала людство на грані війни і знищення. Різко посилилося протистояння двох світових систем після другої світової війни у зв'язку з появою ракетно-ядерної зброї. В 1949 році США та їхні союзники створили воєнно-політичний блок НАТО, а європейські країни соціалістичного вибору сформували у 1955 році Організацію Варшавського Договору, яка проіснувала до 1990 року.

Ряд учених-суспільствознавців пояснюють причини воєн уродженою властивістю людини до насильства, інстинктом руйнування, агресивністю щодо подібних собі. Але хіба люди споконвіку не прагнули до добра, злагоди, солідарності? Конкретні прояви тих чи інших психологічних рис людей у кінцевому підсумку обумовлені реально існуючими економічними та соціально-політичними відносинами.

Світогляд війни і насилля тримається на поділі світу й людей на "наших" і "чужих", на "добрих" і "злих". Ці примітивні підходи, особливо коли вони "майстерно" поширюються засобами масової інформації, формують у суспільній свідомості "образ ворога", від якого до ескалації ворожості і війни - лише один крок. Процес "пошуку ворога" в тоталітарній державі як способу її існування майстерно показав Дж. Оруелл у відомому романі "1984".

Люди світу прагнуть до миру. Будь-яка війна веде до загибелі людей, втрати найціннішого, що є в суспільстві, - людського життя. Всі ми сьогодні бачимо, до яких страхітливих наслідків і трагедій призводять війни - на Близькому Сході, в Афганістані, Нагірному Карабаху, Югославії, Чечні. . . Збереження миру є пріоритетним завданням усіх людей на планеті.

Не будьмо ідеалістами: сучасний світ і досі залишається вибухонебезпечним. Він несе в собі постійні суперечності й антагонізми, які призводять і до збройних конфліктів та воєн. Боротьба за мир у цих умовах означає не відмову від реалізації прав людини, інтересів країн, прав націй, етнічних і релігійних груп. Головне - це баланс прав і інтересів, чітке визначення їх змісту і меж. Не захистивши основних прав і свобод усіх людей та народів, важко розрахувати на стабільність і безпеку, відвернення воєн і конфліктів.

Антивоєнні тенденції в суспільній думці проявились у пацифістському русі (пацифізм - від латинського pacifious - миротворний). Перші пацифістські організації виникли у Великобританії і США ще на початку XX століття. Саме пацифісти вперше висунули вимогу загального роззброєння і розв'язання спірних питань між країнами шляхом переговорів.

Сучасна науково-технічна революція призвела до якісних змін у засобах ведення війни: у 50-ті роки з'явилися ракетно-ядерна зброя, міжконтинентальні балістичні ракети, які здатні досягти будь-якої точки земної кулі. У цих умовах війна з матеріально-технічної точки зору стала безглуздою: її початок означав би знищення всього людства в цілому.

Хоч як це парадоксально, але до думки, що людство може вижити в умовах атомного протистояння, лише позбувшись війни як засобу вирішення міждержавних конфліктів, першими прийшли ті вчені, які своїм розумом і руками створили саму атомну зброю - А. Ейнштейн, Б. Рассел, Ф

Жоліо-Кюрі, А. Сахаров. У другій половині XX століття величезних масштабів набула гонка озброєнь. Гігантський маховик з випуску зброї працював набагато ефективніше, ніж інші галузі суспільного виробництва.

Гонка озброєнь - це неминучі величезні витрати інтелектуальних і фізичних сил людства, матеріальних і фінансових ресурсів, вона перешкоджає позитивному вирішенню найважливіших проблем людей, підвищенню рівня їх життя. Лише п'ятої частини загальноосвітніх воєнних витрат було б досить, аби до кінця століття повністю розв'язати проблему голоду на Землі.

У виграші від продовження гонки озброєнь залишається лише військово-промисловий (виробники зброї, генералітет, державна бюрократія, мілітаризована наука).

Людству стає все більш зрозумілим, що не в нарощуванні військового потенціалу слід шукати шляхи до міцного миру та загальної безпеки. Вихід - у політиці розумної військової достатності, довіри між країнами і народами, здорового глузду в міжнародних відносинах. Ось чому таке важливе значення має проведення конверсії суспільного виробництва, перехід від мілітаризації економіки до економіки роззброєння, переключення військового виробництва на випуск мирної продукції.

Імперативом сучасної епохи став той незаперечний факт, що нині людство може або спільно вижити, або - знову ж таки спільно - загинути. Усвідомлення спільності людської цивілізації на нашій планеті створює передумови для об'єднання зусиль, згуртування всіх народів в ім'я виживання і врятування цивілізації. Людство єдине, як єдині і його проблеми та закономірності розвитку.

Розв'язати глобальні проблеми силами однієї держави чи групи держав - неможливо. Тут потрібні співробітництво в загальносвітовому масштабі й тісна конструктивна взаємодія всіх країн. Спільність глобальних проблем для всього людства зумовлює й спільність в їх розв'язанні.

Глобальні питання вимагають глобальних відповідей: вони вирішуються усім світом на основі інтернаціоналізації дій. Центральна роль тут, безперечно, має належати Організації Об'єднаних Націй та її інститутам. Саме ця міжнародна організація може реально об'єднати зусилля всіх країн на розв'язання всього комплексу глобальних проблем сучасності.

Що стосується України, то тут розв'язання глобальних проблем неможливе без розбудови незалежної держави, її тісного співробітництва з іншими державами світу.

У сучасному світі швидко зростає залежність окремих країн і регіонів від цілого, від людства, світової спільноти. Народи дедалі глибше усвідомлюють цілісність світу, посилюється почуття невіддільності від нього. Як зазначає відомий учений-соціолог Б. Г. Гаврилишин, "ми не можемо покинути нашу планету. Ми не бажаємо її руйнації. Жодна частина людства не в змозі її привласнити. Нам слід пристосуватися до правил співжиття, яким будемо керуватися в умовах майбутнього єдиного світового ладу, нашої спільної долі".

1 2

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные