Страхование предпринимательских рисков

По-перше ризик, що включається в розмір відповідальності страхової компанії, має бути з ймовірним характером високого рівня. По-друге, ризик має виступати як випадковий. Це означає: об'єкту, щодо якого виникають страхові правовідносини, властивий тимчасовий характер зв'язку. Він не може підлягати небезпеці, яка попередньо вже відома страховику чи власнику об'єкта страхування.

По-третє, випадковість прояву даного ризику доцільно співвідносити з масою однорідних об'єктів. З цією метою організується відповідне статистичне спостереження, аналіз даних якого дозволяє встановити відповідну прогнозну страхову премію.

По-четверте, настання страхового випадку, яке виражається в реалізації ризику, не повинно залежати від волевиявлення страховика або інших зацікавлених осіб.

По-п'яте, моменти настання страхового випадку не можна визначити ні за часом, ні в просторі.

По-шосте, страхова подія не може мати розмірів катастрофічного лиха, тобто охоплювати масу об'єктів у рамках величезної страхової сукупності, спричиняючи масові збитки.

По-сьоме, шкідливі наслідки реалізації ризику необхідно об'єктивно виміряти й оцінити.

Залежно від джерела небезпеки виділяються ризики, зумовлені проявом стихійних сил природи й діяльності людини (суспільства). За обсягом відповідальності страховика ризики підрозділяються на індивідуальні й універсальні.

Особливу увагу складають специфічні ризики: аномальні й катастрофічні.

До сукупності аномальних включаються ті ж ризики і тоді, коли не можливо величину їх віднести до тієї чи іншої групи страхової відповідальності. Аномальні ризики бувають нижче і вище нормального.

Катастрофічні ризики складають значну групу, о охоплює велику сукупність застрахованих об'єктів або страхувальників, нерідко спричиняючи збитки в значних розмірах. До числа їх належать землетруси, урагани, цунамі та інші прояви стихійних сил природи.

У роботі страховика винятково важливе значення має визначення об'єктивного й суб'єктивного ризиків. Об'єктивні ризики відображають шкідливу дію неконтрольованих сил природи чи інших випадковостей на застраховані об'єкти і не залежать від волі та дій людини. Суб'єктивні ризики базуються на ігноруванні або відкиданні об'єктивного підходу до дійсності,  і пов'язані з недостатнім пізнанням довкілля в об'єктивній реальності. Тому вони залежать від дій та свідомості людей.

У   загальному   розмежуванні   ризиків   виділяють   декілька   груп: політичні, екологічні, транспортні й спеціальні.

Політичні репресивні ризики пов'язані з не передбачуваними діями, заходами чи акціями законодавчих або виконавчих органів влади іноземних держав щодо конкретної суверенної держави, підприємців або просто приватних осіб цієї держави

Екологічні ризики пов'язані із забрудненням довкілля і зумовлені перетворюваною діяльністю людини у виробництві.

Транспортні ризики підрозділяються на ризики каско і карго. Транспортні ризики каско стосуються страхування повітряних, морських і річкових суден, автомобілів та рухомого залізничного складу під час пересування, стоянки (простою) і ремонту. Транспортні ризики карго належать до страхування вантажів, що перевозяться всіма видами транспортних засобів.

Спеціальні ризики передбачають страхування перевезення особливо цінних вантажів.

В деяких випадках при укладанні договорів страхування можливий вибір страховиком ризикових обставин. У сукупності і в єдності та взаємодії всі ризикові обставини визначають стан, що називається ситуацією ризику. Вона характеризує природний стан об'єкта страхування й реальність, в якій цей об'єкт знаходиться.

У практичній діяльності страхових спеціалістів доцільно розрізняти страховий випадок і страхову подію. Під страховою подією слід розуміти потенційно можливе завдання збитку об'єкта страхування. Страховий випадок означає реалізовану гіпотетичну можливість заподіяння збитку об'єкта страхування. Відповідно до закону   України    "Про   страхування",     страховий   випадок - це подія, передбачувана договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Людство давно вживає багато заходів, спрямованих на зменшення ризикових ситуацій. Так, підвищуються вимоги до будівництва господарських споруд, застосовуються досконалі матеріали й технології, споруджуються греблі, канали, дорожні розв'язки та інші проти аварійні споруди. Водночас сам розвиток виробництва все більш зумовлює складність технологій, енергетичних споруд, хімічних речовин і транспортних засобів, що приводять до зростання ризиків. Все це посилює значення страхування.

Страхування проводиться спеціалізованими страховими організаціями, - як державними, так і недержавними. Послуги, що надаються ними, охоплюють різноманітні, як правило, незіставні види страхового захисту. Разом з тим, усе розмаїття їх можна розмежувати за допомогою класифікації за об'єктами страхування та видами небезпек. В основу такої класифікації доцільно покласти розподіл страхових відносин на елементи, взаємопов'язані певною підпорядкованістю. Для такого розмежування слід застосувати два критерії: відмінності за об'єктами страхування і за обсягом страхової відповідальності. Застосування цих критеріїв дозволяє зробити розподіл страхових відносин на дві класифікації - за об'єктами і за видами небезпеки. Перша класифікація є загальною, а друга стосується лише майнового страхування.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Похожие работы