Юридическое лицо как субъект гражданских правоотношений

Висновок

У висновку хотілося б відзначити деякі важливі аспекти пов’язані з основними поняттями видів юридичних осіб,порядок створення та ліквідації їх діяльності.

В сучасному світі підприємства,установи,організації важливі в соціумі,так як завдяки їм можливо отримати прибуток,зробити дане підприємство рентабельним та досягти соціального ефекту.

Питання юридичних осіб регулюється насамперед Цивільним кодексом України [2], Господарським кодексом України [3], ЗУ «Про господарські товариства» [5] та інші законодавчі акти в яких висвітлено умови,порядок здійснення діяльності юридичних осіб

Юридична особа це організація,створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Товариства з обмеженою відповідальністю (скорочено ТОВ)— товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів.

Повним товариством визнається таке товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Акціонерне товариство (скорочено АТ) - господарське товари­ство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість час­ток рівної номінальної вартості, виражених в акціях, і яке несе від­повідальність за своїми зобовязаннями усім своїм майном; акціо­нери несуть ризик збитків, повязаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій.

Командитним товариством є товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства.  

Щодо визнання державної реєстрації обов'язковою ознакою юридичної особи, то, по-перше, в правовій практиці України зустрічаються випадки, коли юридична особа створюється та діє без державної реєстрації (це державні органи, що здійснюють владні повноваження, органи місцевого самоврядування тощо).

По-друге, наприклад, школа є юридичною особою, однак, на сьогоднішній день майном вони не наділені, не мають самостійного балансу, рахунків у банку; правомочності юридичних осіб, зокрема, й щодо управління майном, від їх імені здійснюються районними управліннями освіти.

По-третє, до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України включаються відомості не лише про юридичних осіб, а й про філії, відділення, інші відокремлені структурні підрозділи, які статусом юридичної особи не наділяються.

Враховуючи це, визнавати державну реєстрацію обов'язковою ознакою юридичної особи є некоректним. У практиці до закріплення за юридичною особою майна (наділення майном) її вважають такою, що не здійснює діяльність.

 

Список використаної літератури

  1. Конституція України: Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст.  141.
  2. Цивільний кодекс України: Верховна Рада України; Кодекс України,

Кодекс, Закон від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — №№ 40-44, Ст. 356.

  1. Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар/За ред. . розробників проекту Цивільного кодексу України. – К. : Істина. 2004.
  2. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України ТОМ 1, 2011р. — Ст.  507.
  3. Про господарські товариства: Верховна Рада України; Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 49. — Ст. 682.
  4. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб: Верховна Рада України; Закон України від 15 травня 2003 р. № 755-ІV// Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 31-32. — Ст. 263.
  5. Про довірчі товариства: Кабінет Міністрів України; Декрет від 17 березня 1993 р
    № 23-93// Декрет Кабінету Міністрів України. — 1993. — № 19. — Ст. 207.
  6. Амірова Ю. Товариство з обмеженою відповідальністю: переваги і недоліки //Економіка. Фінанси. Право. - 2005. - № 3. - C. 20-22
  7. Вінник О. Закрите акціонерне товариство і товариство з обмеженою відповідальністю: порівняльна характеристика і проблеми вдосконалення правового регулювання // - 2007. - № 8. - C. 3-7
  8. Гулик А. Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю//Бухгалтерія. - 2004. - 26 січня. - C. 60-65.
  9. Єфімов О. Статутний фонд товариства з обмеженою відповідальністю (проблеми права та бухгалтерського обліку)/ О. Єфімов //Вісник податкової служби України. - 2003. - № 3. - C. 44-48
  10. Харитонов Є. О. ,Старцев О. В. «Цивільне право України». -2007,С. 139-141,151-158.
  11. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи,а також ділової репутації фізичної та юридичної особи: Верховний суд України; Постанова, Постанова від 27 лютого 2009 р. // Пленум Верховного суду України— 2009. — № 1.
  12. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://legal-consalt. at. ua/index/tovaristvo_z_dodatkovoju_vidpovidalnistju/0-85 — Заголовок екрану.
  13. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://pidruchniki. ws/12590605/pravo/tovaristvo_obmezhenoyu_vidpovidalnistyu — Заголовок екрану.
1 2 3 4 5 6 7 8