Задача социальной психологии и проблемы общества

Настільки велика дискусія з приводу предмета соціальної психології - доля більшості наук, що виникають на стику різних дисциплін.  Точно так само і підсумки дискусій у всіх цих випадках не обов'язково приводять до вироблення точної дефініції.  Проте вони все одно вкрай необхідні тому, що, по-перше, допомагають окреслити коло завдань, що вирішуються цією наукою, і, по-друге, ставлять невирішені проблеми більш чітко, змушуючи попутно усвідомлювати свої власні можливості і кошти.  Так, дискусія про предмет соціальної психології не може вважатися цілком закінченою, хоча база досягнутої згоди цілком достатня, щоб проводити дослідження.  Разом з тим залишається безсумнівним, що не всі точки над «i» поставлені.  

Як відомий компроміс склалося таке положення, що практично в нашій країні зараз існують дві соціальні психології: одна, пов'язана переважно з більш «соціологічної», інша - переважно з «психологічної» проблематикою.  У цьому сенсі ситуація виявилася схожою з тією, яка склалася і в ряді інших країн.  

Так, наприклад, в США соціальна психологія офіційно існує «двічі»: її секція є усередині Американської соціологічної асоціації і всередині Американської психологічної асоціації; в передмовах до підручників зазвичай вказується, чи є автор соціологом або психологом за освітою.  У 1954 р. в США за пропозицією відомого соціального психолога Т. Ньюкома в одному з університетів був поставлений цікавий експеримент: курс соціальної психології читався половині студентів одного курсу в першому семестрі лектором-соціологом, другій половині в другому семестрі - лектором-психологом.  Після закінчення курсів студентам було запропоновано провести дискусію з проблем соціальної психології, але вона не вийшла, тому що студенти були в повній впевненості, що прослухали абсолютно різні курси з абсолютно різних дисциплін (див. : Беккер Г. , Боско А. , 1961).  Виданий у США в 1985 р.  підручник К. Стефан і В. Стефан так і називається «Дві соціальні психології».  Звичайно, така двоїстість викликає ряд незручностей.  Вона може бути допустима лише на якомусь етапі розвитку науки, користь від дискусій про її предмет повинна полягати, між іншим, і в тому, щоб сприяти однозначному вирішенню питання.  

Гострота проблем соціальної психології диктується, однак, не тільки деякою невизначеністю її положення в системі наук і навіть не переважно цією її особливістю.  Дуже важливою і суттєвою рисою соціально-психологічного знання є його включеність (більшою мірою, ніж інших областей психології) в соціальну і політичну проблематику суспільства

Звичайно, це стосується в особливому ступені таких проблем соціальної психології, як психологічні характеристики великих соціальних груп, масових рухів і т. д.  Але й традиційні для соціальної психології дослідження малих груп, соціалізації або соціальних установок особистості пов'язані з тими конкретними завданнями, які вирішуються суспільством певного типу.  У теоретичній частині соціально-психологічного знання безпосередньо вплив конкретних соціальних умов, традицій культури.  

У певному сенсі слова можна сказати, що соціальна психологія сама є частиною культури.  Звідси виникають принаймні два завдання для дослідників.  По-перше, завдання коректного ставлення до зарубіжної соціальної психології, перш за все до змісту її теоретичних концепцій, а також методів і результатів досліджень.  Як про це свідчать численні західні роботи, більшість практично орієнтованих досліджень у соціальній психології було викликано до життя цілком конкретними потребами практики.  Отже, сама орієнтація цих досліджень повинна бути уважно вивчена під кутом зору завдань, свого часу поставлених практикою.  

Сучасні наукові дослідження не можуть здійснюватися без певної системи їх фінансування, а система ця сама по собі диктує і мета, і певну «забарвлення» основного напрямку роботи.  Тому питання про ставлення до традиції соціальної психології будь-якої іншої країни не має однозначного вирішення: нігілістичне заперечення чужого досвіду тут настільки ж недоречно, як і просте копіювання ідей і досліджень.  Не випадково в сучасній соціальній психології введено поняття «соціального контексту», тобто прихильності дослідження до певної соціальної практики.  

По-друге, завдання ретельного відпрацювання проблеми прикладного дослідження в соціальній психології.  Дослідження, що проводяться безпосередньо в різних ланках суспільного організму, вимагають не тільки високої професійної майстерності, а й громадянської відповідальності дослідника.  Спрямованість практичних рекомендацій і є та сфера, де соціальна психологія безпосередньо «вторгається» в суспільне життя.  Отже, для соціального психолога досить гостро стоїть не тільки питання про професійну етику, але і про формулювання своєї соціальної позиції.  

Французький соціальний психолог С. Московісі справедливо зауважив, що завдання для соціальної психології задає саме суспільство, воно диктує їй проблеми (Московісі, 1984). Але це означає, що соціальний психолог повинен розуміти ці проблеми суспільства, вміти чуйно уловлювати їх, усвідомлювати, якою мірою і в якому напрямку він може сприяти вирішенню цих проблем.  «Академізм» і «професіоналізм» в соціальній психології повинні органічно включати в себе і відому соціальну чуйність, розуміння сутності соціальної «ангажованості» цієї наукової дисципліни.  

У сучасному суспільстві розкриваються численні сфери програми соціально-психологічних знань.  

Специфіка соціальної психології, що склалася в нашій країні в конкретних історичних умовах, а саме в період існування соціалістичного ладу, природно, породила і нову проблематику.  Звичайно, багато з відкритих в традиційній соціальній психології явищ мають місце в будь-якому типі суспільства: міжособистісні відносини, комунікативні процеси, лідерство, згуртованість - все це явища, властиві кожному типу громадської організації.  Однак, констатуючи цей факт, потрібно мати на увазі дві обставини.  

1 2