Законные и подзаконные правовые акты
Зміст
Вступ
1. Закон та його види
2. Підзаконні нормативно-правові акти
3. Основні форми систематизації нормативно-правових актів
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
На мою думку, таке дослідження є досить актуальним на сьогоднішній день. В умовах розбудови правової держави в Україні закони та підзаконні нормативно-правові акти, що є основними джерелами права, повинні бути бездоганними за змістовою характеристикою, а потребу в систематизації правових актів зумовлює саме життя.
Адже є проблеми, що досліджені недостатньо, зокрема: різні визначення самого поняття “систематизація”, неоднозначний підхід щодо форм цієї діяльності, розбіжності у визначенні способів систематизації.
Зрозуміло, такий стан речей формувався роками і став стереотипним, але у зв’язку з використанням комп’ютерних технологій, які зумовлюють однозначне тлумачення термінології, слід удосконалити понятійно-категоріальний апарат теорії держави і права.
Це все зобов’язує ще раз проаналізувати поняття, що функціонують у процесах систематизації правових актів, і з позицій сьогоднішнього розуміння зазначених проблем внести відповідні корективи.
Сучасний український етап реформування правової системи держави, перш за все, потребує вдосконалення саме нормативно-правових актів.
Об`єктом дослідження є відносини,які склалися у процесі створення нормативно-правових актів та їх реалізації.
Кажучи простими словами, підзаконний нормативно-правовий акт - це акт, що приймається органами державної влади в процесі правотворчості. Саме закон і підзаконний нормативно-правовий акт та його систематизація є предметом дослідження даної курсової роботи.
Метою роботи є з’ясувати зміст поняття закону та підзаконного нормативно-правового акта як основного в Україні джерела права, а таож визначити суть поняття „систематизація”, довівши необхідність її проведення.
Для вивчення даної роботи ставлю такі завдання:
- проаналізувати закон та його види;
- обгрунтувати підзаконні нормативно-правові акти;
- визначити основні форми систематизації нормативно-правових актів.
Методи дослідження. Досліджуючи проблему законів та підзаконних нормативно-правових актів, їх систематизацію, мною використовувався діалектичний метод, розглядаючи всі правові явища в розвитку і взаємозв’язку.
Логічний метод дозволив мені абстрагуватися від несуттєвих чи випадкових чинників і зосередитися на найважливіших ознаках нормативно-правових актів як основного джерела права в нашій державі, а також на їхніх специфічних рисах, особливостях різних видів систематизації.
За допомогою історичного методу державно-правові явища досліджувалися в усій своїй багатогранності, мною враховувалося все позитивне, що створене вченими з даної проблеми за весь час існування правової науки.
Під час написання роботи було використано широке коло нормативних та доктринальних джерел. Нормативні джерела – це, насамперед, Конституція України від 28 червня 1996 року.
Доктринальною основою дослідження стали праці таких знаних науковців, а саме: а також: „Правознавство” за ред. О. В. Дзери (К. , 2008 р. ) „Теорія держави і права. Академічний курс” за ред. О. В. Зайчука, Н
Також, науково-теоретичною базою для проведення дослідження послужили наукові праці таких провідних правознавців, як В. К. Грищук, А. М. Іодковський, Д. А. Керимов, Є. В. Погорєлов, І. М. Погрібний, О. Я. Рогач, Ю. С. Шемшученко та інші.
1. Закон та його види
На початку свого дослідження, хочу зазначити, що закон – це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, прийнятий в особливому порядку вищим представницьким органом держави або народом, який визначає відправні засади правового регулювання суспільних відносин.
Насамперед, закони відрізняються від інших нормативно-правових актів такими ознаками:
- вони приймаються вищим представницьким органом держави або безпосередньо народом (шляхом референдуму);
- вони регулюють найважливіші, соціально значущі суспільні відносини. Згідно Конституції України тільки законами визначаються права людини і громадянина, правовий режим власності, територіальний устрій України, організація і порядок проведення виборів і референдумів, організація і діяльність органів виконавчої влади, основи місцевого самоврядування, судоустрій, основи цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними чи дисциплінарними правопорушеннями, і відповідальність за них та інше;
- вони містять первинні юридичні норми, є базою поточної правотворчості;
- вони мають вищу юридичну силу щодо усіх інших нормативно- правових актів. Вища юридична сила закону означає, що нормативні акти Президента України, органів і посадових осіб державної виконавчої влади і місцевого самоврядування приймаються на основі і на виконання законів і не можуть суперечити їм, тому є підзаконними; закони змінюються чи скасовуються тільки іншими законами;
- вони приймаються в особливому порядку, передбаченому Конституцією. Законодавчий процес в Україні відбувається за певною процедурою, якою передбачено законодавча ініціатива, підготовка, розгляд, обговорення законопроектів, прийняття та введення в дію законів.