Законные и подзаконные правовые акты

Зміст

Вступ 

1. Закон та його види 

2. Підзаконні нормативно-правові акти 

3. Основні форми систематизації нормативно-правових актів 

Висновки 

Список використаної літератури 

 

Вступ

На мою думку, таке дослідження є досить актуальним на сьогоднішній день. В умовах розбудови правової держави в Україні закони та підзаконні нормативно-правові акти, що є основними джерелами права, повинні бути бездоганними за змістовою характеристикою, а потребу в систематизації правових актів зумовлює саме життя.

Адже є проблеми, що досліджені недостатньо, зокрема: різні визначення самого поняття “систематизація”, неоднозначний підхід щодо форм цієї діяльності, розбіжності у визначенні способів систематизації.

Зрозуміло, такий стан речей формувався роками і став стереотипним, але у зв’язку з використанням комп’ютерних технологій, які зумовлюють однозначне тлумачення термінології, слід удосконалити понятійно-категоріальний апарат теорії держави і права.

Це все зобов’язує ще раз проаналізувати поняття, що функціонують у процесах систематизації правових актів, і з позицій сьогоднішнього розуміння зазначених проблем внести відповідні корективи.

Сучасний український етап реформування правової системи держави, перш за все, потре­бує вдосконалення саме нормативно-правових актів.

Об`єктом дослідження є відносини,які склалися у процесі створення нормативно-правових актів та їх реалізації.

 Кажучи простими словами, підзаконний нормативно-правовий акт -  це акт, що приймається  органами державної влади в процесі правотворчості. Саме закон і підзаконний нормативно-правовий акт та його систематизація є предметом дослідження даної курсової роботи.

Метою роботи є з’ясувати зміст поняття закону та підзаконного нормативно-правового акта як основного в Україні джерела права, а таож визначити суть поняття „систематизація”, довівши необхідність її проведення.

Для вивчення даної роботи ставлю такі завдання:

- проаналізувати закон та його види;

- обгрунтувати підзаконні нормативно-правові акти;

- визначити основні форми систематизації нормативно-правових актів.

Методи дослідження. Досліджуючи проблему законів та підзаконних нормативно-правових актів, їх систематизацію, мною використовувався діалектичний метод, розглядаючи всі правові явища в розвитку і взаємозв’язку.

Логічний метод дозволив мені абстрагуватися від несуттєвих чи випадкових чинників і зосередитися на найважливіших ознаках нормативно-правових актів як основного джерела права в нашій державі, а також на їхніх специфічних рисах, особливостях різних видів систематизації.

За допомогою історичного методу державно-правові явища досліджувалися в усій своїй багатогранності, мною враховувалося все позитивне, що створене вченими з даної проблеми за весь час існування правової науки.

Під час написання роботи було використано широке коло нормативних та доктринальних джерел. Нормативні джерела – це, насамперед, Конституція України від 28 червня 1996 року.

Доктринальною основою дослідження стали праці таких знаних науковців, а саме: а також: „Правознавство” за ред. О. В. Дзери (К. , 2008 р. ) „Теорія держави і права. Академічний курс” за ред. О. В. Зайчука, Н

М. Оніщенко (К. , 2006 р. ), монографія О. Ф. Скакун „Теорія держави і права”(Х. , 2005 р. ).

Також, науково-теоретичною базою для проведення до­слідження послужили наукові праці таких провідних правознавців, як В. К. Грищук, А. М. Іодковський, Д. А. Керимов, Є. В. Погорєлов, І. М. Погрібний, О. Я. Ро­гач, Ю. С. Шемшученко та інші.

 

1. Закон та його види

На початку свого дослідження, хочу зазначити, що закон – це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, прийнятий в особливому порядку вищим представницьким органом держави або народом, який визначає відправні засади правового регулювання суспільних відносин.

Насамперед, закони відрізняються від інших нормативно-правових актів такими ознаками:

- вони приймаються вищим представницьким органом держави або безпосередньо народом (шляхом референдуму);

- вони регулюють найважливіші, соціально значущі суспільні відносини. Згідно Конституції України  тільки законами визначаються права людини і громадянина, правовий режим власності, територіальний устрій України, організація і порядок проведення виборів і референдумів, організація  і діяльність органів виконавчої влади, основи місцевого самоврядування, судоустрій, основи цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними чи дисциплінарними правопорушеннями, і відповідальність за них та інше;

- вони містять первинні юридичні норми, є базою поточної правотворчості;

- вони мають вищу юридичну силу щодо усіх інших нормативно- правових актів. Вища юридична сила закону означає, що нормативні  акти Президента України, органів і посадових осіб державної виконавчої влади і місцевого самоврядування приймаються на основі і на виконання законів і не можуть суперечити їм, тому є підзаконними; закони змінюються чи скасовуються тільки іншими законами;

- вони приймаються в особливому порядку, передбаченому Конституцією. Законодавчий процес в Україні відбувається за певною процедурою, якою передбачено законодавча ініціатива, підготовка, розгляд, обговорення законопроектів, прийняття та введення в дію законів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Похожие работы