Європейська конвенція про зовнішньо-торгівельний арбітраж

однак не узгодили вид арбітражу: арбітраж асі пос чи постійно діючий арбітражний орган. У такому разі Конвенція передбачає наступний механізм:

а)     якщо сторони визначили місце арбітражу, то позивач може
звернутися:

  • або до голови компетентної торгової палати країни місця арбітражу,
  • або до голови компетентної торгової палати країни місцезнаходження відповідача;

б)    якщо сторони не визначили місця арбітражу, то позивач може на
власний вибір звернутися:

  • або до голови компетентної торгової палати країни місцезнаходження відповідача,
    • або до Спеціального комітету.  

3. Відвід арбітражного суду з непідсудності.

Як було зазначено вище, Конвенція визнає, що сторони зовнішньо торговельних контрактів вправі передавати спори, що можуть виникнути або вже виникли між ними, на розгляд та остаточне вирішення до міжнародного комерційного арбітражу.

Конвенція вказує, що угода про передачу таких спорів на вирішення арбітражів (арбітражна угода) повинна бути укладена в письмовій формі і може міститися як у самому контракті у вигляді арбітражного застереження, так і у вигляді окремої арбітражної угоди, підписаної сторонами у формі єдиного документа або шляхом обміну листами та телеграмами.

Тільки з наявністю такої арбітражної угоди Конвенція пов'язує можливість і правомірність розгляду спору міжнародним комерційним арбітражем: постійно діючим арбітражним органом або арбітражем, створеним для однієї конкретної справи.

Винятком із цього загального правила щодо обов'язкової письмової форми арбітражної угоди є випадки, коли арбітражна угода укладена між компаніями, що мають своє місце знаходження в державах, де жоден із законів не вимагає письмової форми для арбітражної угоди

Стаття V Європейської конвенції допускає можливість відводу третейського суду з непідсудності.

Будь-яка сторона спору вправі заявити, що арбітражний суд, який прийняв дану справу до розгляду на підставі укладеної сторонами арбітражної угоди, не є компетентним розглядати цей спір.

Таку заяву відповідно до Конвенції будь-яка сторона спору може зробити на підставі:

а)   відсутності арбітражної угоди, коли, наприклад, арбітражна угода
взагалі не укладалася сторонами;

б)   недійсності арбітражної угоди, коли, наприклад, арбітражна
угода була укладена з порушенням вимог щодо її форми або булла підписана
особою, яка не мала повноважень її підписувати, тощо;

в)   втрати арбітражною угодою юридичної сили.

Якщо заяву про відвід третейського суду з непідсудності бажає зробити позивач, то він має це зробити, як вказує Конвенція, не пізніше подання ним своєї позовної заяви. Якщо таку заяву бажає зробити відповідач, то він повинен зробити це не пізніше подання до третейського суду своїх заперечень по суті спору.

Будь-яка із сторін також може заявити про те, що певне питання, порушене в ході розгляду спору (вимога, доказ, заява тощо), виходить за межі компетенції даного третейського суду. Заява про те, що це питання виходить за межі компетенції третейського суду, має бути зроблена одразу ж після того, як таке питання було порушене в ході розгляду справи.

Якщо вказані вище заяви (заява про

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні