Європейська конвенція про зовнішньо-торгівельний арбітраж

відвід третейського суду з непідсудності, заява про те, що питання, порушене в ході арбітражного процесу, виходить за межі компетенції третейського суду) не зроблені відповідною стороною у вказані Конвенцією терміни, то ця сторона, як правило, втрачає право їх робити на більш пізніх стадіях арбітражного процесу, а також в процесі розгляду справи про визнання і виконання арбітражного рішення.

Третейський суд, що розглядає справу, однак, може розглянути заяву про його відвід, зроблену на більш пізніх стадіях арбітражного процесу, якщо дійде висновку, що пропуск строку відбувся з поважних причин.

Відповідно до ст. V третейський суд, отримавши заяву однієї зі сторін про його відвід з непідсудності, вправі:

- відмовитися від розгляду даного спору, визнавши підстави відводу, заявлені однією зі сторін, обгрунтованими;

- винести постанову про свою компетенцію розглядати дану справу і продовжити розгляд спору по суті.

Така постанова третейського суду про свою компетенцію може бути згодом оскаржена у відповідному державному суді країни місця арбітражу відповідно до закону цієї країни (п. З ст. V Конвенції).  

4

Відвід державного суду з непідсудності

Конвенція регулює ті ситуації, коли за наявності арбітражної угоди, яка в свою чергу підпадає під дію Конвенції, одна сторона спору звертається з позовом до державного суду країни позивача або відповідача. Інша сторона спору вправі заявити відвід державного суду з непідсудності, посилаючись на наявність дійсної арбітражної угоди.

Такий відвід має бути заявлений стороною в тому ж державному суді, до якого інша сторона звернулася з позовом.

Відвід державного суду з непідсудності має бути заявлений на наступних етапах судового процесу:

- або до направлення заперечень по суті позову, якщо заява такого відводу за законами країни місця суду віднесена до питань процесуального права,

- або одночасно з подачею заперечень по суті спору, якщо заява такого відводу за законом країни місця суду віднесена до питань матеріального права.

Наслідками незаявлення відводу державного суду з непідсудності на зазначеній стадії процесу буде втрата права зробити таку заяву в майбутньому через пропуск строку.

З метою вирішення питання підсудності цього спору державному суду останній повинен з'ясувати факт наявності арбітражної угоди, вирішити питання її дійсності та визначити, чи не втратила вона силу і чи може бути виконана.

При вирішенні питання дійсності арбітражної угоди та її наявності державний суд, згідно з нормами Конвенції повинен:

- якщо запитання стосується правоздатності сторін арбітражної угоди, керуватися законом, що до них застосовується (наприклад, закон країни місця реєстрації компанії);

- якщо запитання стосується дійсності арбітражної угоди, її наявності або відсутності та інших аспектів, керуватися законом, якому сторони підпорядкували арбітражну угоду;

- якщо сторони не визначили закон, якому підпорядкована арбітражна угода, то суд повинен керуватися законом країни, де відповідно до арбітражної угоди має бути винесене арбітражне рішення.

Якщо спір розглядається постійно діючим арбітражним органом, то арбітражне рішення має виноситися в тому ж місці, де проходив арбітражний розгляд, а арбітражний

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні