АНАЛІЗ, ДІАГНОСТИКА І КОРЕКЦІЯ ПРИЧИН ЕМОЦІЙНО-ОСОБОВОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ

адаптивний і може добитися навіть серйозніших успіхів, ніж інші діти. Але якщо акцентуант стикається з несприятливими для себе умовами, то його акцентуація приводить його до неадекватної поведінки. Це неадекватна поведінка приводить до помилок і невдач, які, у свою чергу, викликають підвищення загальної емоційної напруги, на тлі якого акцентуація загострюється і посилюється, перетворюється на причину стійкої псевдоадаптивної поведінки, що переходить в стійкі порушення в розвитку характеру, особі людини. Симптоматична діагностика, як правило, не розкриває причин, не дає розуміння природи того актуального стрессора або системи стрессорів, які призводять до цього порушення. Через це для з'ясування напряму коректувальної роботи необхідно проводити причинну діагностику. Для такої діагностики стандартизовані вербальні методики не пристосовані ні для роботи з дорослими, ні тим більше для роботи з дітьми. Тут потрібне проведення проектних методик у поєднанні з професійним глибинним інтерв'юванням, аналітичним спостереженням і аналізом життєвої ситуації у виконанні кваліфікованого виконавця-психолога. Візьмемо випадок батьківського алкоголізму. Школяр 5-7-го класу може наполегливо приховувати причину своїх засмучень і тривог, і ніякі прямі розпитування не дадуть вам інформації про те, що твориться в його сім'ї. А школяр більш молодшого віку взагалі може не усвідомлювати сам, що саме його найбільше тривожить і турбує. Але ось на "малюнку сім'ї" в кутку кімнати дитина зображує купу порожніх пляшок. І стає зрозуміло, що удома спостерігається черговий "запій" і дитина випробовує постійний страх знову втратити батька або матір (чи відразу обох батьків), які раніше вже покидали будинок для лікування від алкоголізму в спеціальній лікувальній установі закритого типу. Звичайно, подібний висновок не можна зробити тільки на підставі окремої деталі на проектному малюнку. Вона може дати тільки поштовх для здогадки, для подальшого діагностичного пошуку. Звичайно, педагог далеко не завжди може піддати оперативній корекції несприятливу ситуацію у життєвому світі дитини, якщо причинний чинник знаходиться поза стінами школи
Але існує немало випадків, коли причинний чинник дезадаптації знаходиться саме в школі. Це так звана шкільна дезадаптація. Простий приклад - переведення дитини в нову школу або в новий клас. У колишньому класі дитина була визнаною "зіркою" - успішно вчився і користувався популярністю у однолітків. У новому класі він виявляється у позиції новачка, якому ще належить боротися за певний соціальний статус в новій для себе групі з ієрархією лідерів і зірок, що склалася. Таким чином, навіть відсутність зовні вираженого конфлікту з однокласниками може, проте, не означати відсутності внутрішнього конфлікту, внутрішньої підвищеної напруги. Ця напруга виявляється тим більше сильною, що більшою мірою ця дитина має рисами вдачі, що обумовлюють його особливу уразливість до цього типу стрессорам. В даному прикладі важче припаде дітям з істероїдними, лабільними і сенситивними рисами вдачі. У чому завдання учителя в такій ситуації? Завдання зрозуміле - допомогти дитині увійти до нової для себе групи. Це можна зробити так, щоб якісь виграшні особливості дитини були належним чином оцінені новими однокласниками. Діагностика причин емоційної дезадаптації - один з найскладніших видів діагностики в школі. Таку діагностику кваліфіковано може провести тільки досвідчений фахівець-психолог. Уявлення про відхилення у підлітків часто асоціюється зі своєрідним "виведенням" окремих їх дій за рамки раніше сталої поведінки. Констатується, що звичні стосунки, а також спілкування і взаємодія з середовищем порушуються. Принципи і створені на їх основі методики дозволяють вирішити ряд проблем
1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні