Аборт – це соціальне явище, чи проблема жінки

і на який ми не звертаємо уваги або не хочемо звертати.

Хіба можна описати той страх, біль і муки, які відчуває в момент аборту це крихітне створіння, коли страшні сталеві інструменти ріжуть і рвуть його на куски.

Людина є мікроскопічно малою духовною частинкою великого Всесвіту, який постійно змінюється і розвивається за законами гармонії, рівноваги й справедливості. Ці закони діють і відносно людини і обумовлюють її місце і роль у цьому єдиному живому організмі. У Всесвіті нічого не буває випадковим, бо все відбувається з Вищої волі і підпорядковано вищим законам. Тому і зачаття людини не буває випадковим. Якщо є доцільність приходу людини в цей світ, то і відбувається зачаття.

Зародження життя – це велике таїнство, воно не підпорядковане нашим бажанням і нашій волі, воно підпорядковане лише вищим законам буття. Майбутнє людське життя зароджується в лоні жінки. Саме тут відбувається об'єднання матерії і Духа, тіла і душі, матеріального і духовного, енергії Землі й Неба, земної матерії і чистої Божої енергії. Жінка дає дитині лише яйцеклітину, і тому не є повновладною власницею дитини. І з моменту зачаття плід – це самостійний живий організм, який живе і розвивається самостійно, отримуючи лише живлення від матері і використовуючи її тіло, як вмістилище й захист до пори свого достатнього розвитку та на період адаптації на планеті Земля.

Згідно з ученнями різних релігій душа дарується людині від Бога і вселяється у фізичне тіло, тому переривання вагітності Церква вважає найтяжчим гріхом і цей гріх не відпускається

Людина приходить у світ не просто так, бо душа її приходить на землю з певною духовною місією. І свята місія людини – це розвиток і вдосконалення себе, як особистості, збереження життя на Землі, розвиток і вдосконалення суспільства, розквіт самої планети Земля і гармонійний розвиток усього Всесвіту. Кожна нація теж має свою власну місію для розвитку й удосконалення нашої планети. Таку духовну і святу місію має і наша українська нація. Для її розвитку й виконання цього завдання і посилаються нові душі, а ми їх знищуємо, не розуміючи яку наносимо шкоду. Ми нищимо той важливий потенціал нашої нації – її генофонд, саме те джерело, яке дасть нам і ріст, і розвиток, і еліксир, і бальзам від усіх хвороб самого суспільства.

Так, людина приходить у світ із певним завданням. Дуже важливо знати, що від місця зачаття і залежать ці завдання. Коли людина покидає місце свого народження, то душа терпить страшні муки, бо не має змоги виконувати свою місію. Ось вам і пояснення, що таке ностальгія – це хвороба душі від неможливості виконання свого призначення. Тому так і рвуться старенькі емігранти хоча б померти на рідній землі.

Отже, усі зачаті діти в Україні несуть в собі завдання по розвитку й розквіту саме цієї землі, саме цієї спільноти людей. Ось чому – все це і називається генофондом – нашим національним скарбом. А ми, здійснюючи аборти – вбивство ненароджених дітей, планомірно знищуємо ті дари, що посилаються нам від Бога, з великої милості і любові до нас нерозумних і

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні