Абсолютні та відносні величини, їх застосування у правовій статистиці

План

1. Поняття абсолютних величин та їх види.  

2. Відносні величини, їх види та способи обчислення.  

Список використаної літератури.  


1. Поняття абсолютних величин та їх види

У результаті статистичного спостереження, зведення й групуван­ня зібраного статистичного матеріалу одержують різнобічну інфор­мацію про досліджувані явища або процеси.

Підсумкові дані щодо досліджуваної сукупності загалом, її окре­мих груп і підгруп являють собою узагальнені показники. Вони мо­жуть бути абсолютними і відносними.

Ці показники, з одного боку, невід’ємні від методу зведення й гру­пування, а з другого — їх узагальнене значення є початком наступної стадії статистичного дослідження — статистичного аналізу, у якому абсолютні й відносні величини відіграють визначальну роль.

Абсолютні величини — статистичні показники, що виражають розміри, обсяги якісно однорідних суспільних явищ (а в правовій ста­тистиці — соціально-правових або кримінологічних) у властивих їм одиницях виміру. Крім того, вони є числами іменованими, тобто зав­жди мають певні одиниці виміру й розмірність.

Розрізняють два види абсолютних величин: індивідуальні й за­гальні (сумарні).

Індивідуальні абсолютні величини виражають розміри кількісних ознак окремих одиниць сукупності (сума позову, термін покарання або вік злочинця, зарплата окремих працівників). їх отримують без­посередньо у процесі статистичного спостереження і реєструють у формулярах спостереження. Вони служать базою для розрахунку за­гальних абсолютних величин і утворення групувань за кількісними ознаками

Загальні (сумарні) абсолютні величини виражають розміри, обсяги тієї або іншої ознаки всіх одиниць даної сукупності або окремих груп (число одиниць усієї сукупності або окремих її частин). Вони належать до узагальнених статистичних показників.

Загальні абсолютні величини одержують у процесі зведення та групування шляхом:

• підсумовування значень ознак окремих одиниць сукупності (за­гальна сума пред’явлених позовів);

• підрахунку числа одиниць сукупності (кількість позовів, зареєст­рованих злочинів);

• спеціальних розрахунків.

Для вираження абсолютних величин статистика використовує та­кі одиниці виміру: натуральні, вартісні, трудові, одиниці часу та ін.

Натуральні одиниці виміру виражають розмір явища залежно від фізичних властивостей. Вони бувають прості, комбіновані, умовно- натуральні (тонно-км, м, м2, кг, т, ц тощо).

Трудові одиниці виміру (людино-години, людино-дні) використо­вуються для визначення витрат праці на виконання певної роботи або на виробництво продукції.

Одиниці часу застосовують при визначенні терміну служби будин­ків, споруд, певного виробу, тривалості життя людей, строку позбав­лення волі (років, місяців, годин та ін. ).

Вартісні (грошові) одиниці виміру є мірою загального обсягу про­дукції, що складається з різних вартостей (валовий внутрішній про­дукт, обсяг виробленої, проданої продукції, прибуток підприємства тощо).

Своєрідною одиницею виміру є одиниці сукупності явищ, речей, предметів, коли їх підраховують для визначення загальної кількості. Кожне явище, річ, випадок є одночасно і одиницею сукупності, і оди­ницею виміру.

Абсолютні величини мають велике наукове і практичне значення. За ними можна судити про розміри злочинних проявів чи кількість засуджених, число розглянутих цивільних позовів, відшкодування збитку та ін. Деякі показники, виражені в абсолютних величинах, до­сить переконливі. Наприклад,

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні